Війна в Україні

The Telegraph оприлюднила п'ять вимог України щодо ймовірної мирної угоди з РФ

25 квітня 2025, 11.41 Этот материал также можно прочитать на русском

Як зазначили у статті, у центрі вимог – відмова від будь-якого формального міжнародного визнання російського контролю над окупованими територіями. Фото: kyivcity.gov.ua

Вимоги Києва щодо потенційної мирної угоди з країною-агресором Росією складаються з п'яти пунктів. Про це інформує The Telegraph 24 квітня з посиланням на деталі нового переговорного документа.

Як зазначають у статті, у центрі вимог – відмова від будь-якого формального міжнародного визнання російського контролю над українським Кримом та іншими окупованими територіями.

ЗМІ пише, що перший і другий пункти зосереджені на формулюванні будь-якої мирної угоди як такої, яка "ґрунтується на міжнародному праві, а не капітуляції", з особливим застереженням щодо ймовірного вторгнення Китаю на Тайвань.

Там також наголошують на важливості чітких "гарантій безпеки" як ціни за будь-яку майбутню мирну угоду, яка передбачає "передання території" Росії, навіть на тимчасовій основі.

У третьому пункті стверджують, що саме Україна має опинитися в центрі мирного процесу, зазначає медіа.

Автори статті підкреслюють, що четвертий пункт є попередженням як для США, так і для НАТО про те, що дозвіл Росії контролювати Крим дає їй змогу погрожувати не лише нападами на Україну, а й на інших союзників у Чорному морі, зокрема Туреччину, Румунію й Болгарію.

П'ятий пункт, як додали журналісти, чітко визначає, що Росії не можна дозволити використовувати угоду для обмеження чисельності українських Збройних сил або оборонно-промислової бази.

До цього Axios із посиланням на джерела, ознайомлені із цією пропозицією, писало, що США чекають від Києва відповідь на "мирні рамки", запропоновані в "остаточному" плані президента США Дональда Трампа щодо закінчення війни в Україні. У них ідеться про визнання Америкою Криму російською територією, фактичне визнання контролю РФ над окупованими населеними пунктами, скасування санкцій і гарантії безпеки для України.

Контекст

23 квітня в Лондоні мав відбутися саміт міністрів закордонних справ України, США, Великобританії, Німеччини і Франції. Удень британське МЗС повідомило, що саміт відклали. Міністерські зустрічі, які мали розпочати вранці, не відбулися, їх замінили залаштунковими обговореннями офіційних осіб.
Глава Офісу президента України Андрій Єрмак повідомив у Telegram, що українська делегація прибула до Лондона, щоб і далі говорити про способи досягнення припинення вогню.
22 квітня The Washington Post писала, що українські та європейські посадовці на цій зустрічі будуть змушені відреагувати на пропозицію США визнати незаконну анексію Криму країною-агресором Росією й заморозити лінію фронту в межах мирної угоди. Зазначають, що союзники України сподівалися дістати гарантії безпеки й програми відновлення країни в обмін на будь-які територіальні поступки.
Того самого дня The Wall Street Journal зазначала з посиланням на джерела, що Франція й Великобританія готові розглянути сценарій урегулювання війни в Україні, у межах якого Київ відмовиться від частини захоплених окупантами територій.
Президент України Володимир Зеленський 22 квітня, коментуючи ймовірні територіальні поступки й визнання Криму російським, заявив, що Україна юридично не визнає окупації півострова. "Це наша територія, територія народу України. Ми не маємо про що говорити на цю тему – це поза нашою Конституцією", – заявив Зеленський.
23 квітня Reuters написало, що США відмовилися від участі в переговорах у Лондоні через підготовлений Україною документ, згідно з яким Київ не обговорюватиме територіальних питань до "повного й безумовного припинення вогню".
Того самого дня Зеленський заявив, що США запропонували свою стратегію щодо територій України під час переговорів у Лондоні, однак українська делегація, європейська команда і представники Сполучених Штатів поговорили, і на папері з'явилися відповідні пункти. "Усе, що суперечить нашим цінностям або нашій Конституції, не може бути в будь-яких домовленостях", – наголосив президент.