У Давосі розглянули другу п'ятірку пунктів української формули миру 

Вони розглянули такі пункти формули: "Виведення російських військ і припинення бойових дій", "Відновлення справедливості", "Екологічна безпека", "Недопущення ескалації та повторення агресії", "Підтвердження закінчення війни".

Виведення російських військ і припинення бойових дій

Цей пункт презентували представники Литви й міністр оборони України Рустем Умєров.

Запропонували створити міжнародну робочу групу на рівні міністрів оборони й радників із нацбезпеки, серед завдань якої будуть розроблення й забезпечення ухвалення міжнародної угоди, яка закликала б Росію до повного припинення бойових дій і виведення військ з України.

Також, як зазначають у повідомленні ОП, необхідно спільно розробити механізм виведення військ РФ і збройних формувань з окупованих територій України. Виведення військ має містити:

• виведення російських підрозділів і військовослужбовців із тимчасово окупованих територій;
• розформування й повне роззброєння військових терористичних угруповань на тимчасово окупованих територіях;
• вилучення військової техніки й озброєння з тимчасово окупованих територій для їх утилізації.

Відновлення справедливості

Цей пункт презентували представники Нідерландів, а також генеральний прокурор Андрій Костін і заступниця міністра юстиції України Ірина Мудра.

Вони зазначили, що зусилля із забезпечення відповідальності Росії ґрунтуються на п'яти важливих компонентах:

• забезпечення ефективного розслідування на національному рівні;
• забезпечення відповідальності за злочин агресії;
• продовження стратегічного партнерства з міжнародними механізмами правосуддя;
• сприяння двосторонньому й багатосторонньому міждержавному партнерству;
• забезпечення виплати з боку Росії репарацій Україні й українському народу відповідно до міжнародного права.

Мудра зі свого боку наголосила на важливості не лише подальшого посилення санкційного тиску на країну-агресора, а й створення компенсаційного механізму для відшкодування збитків постраждалим і відновлення країни.

За її словами, міжнародний компенсаційний механізм має складатися з трьох елементів:

• міжнародний реєстр збитків;
• компенсаційна (або претензійна) комісія;
• компенсаційний фонд, який має наповнюватися передусім російськими суверенними активами.

Екологічна безпека

Цей пункт презентували представники Німеччини, Фінляндії, Болгарії та перша віцепрем'єр-міністерка України Юлія Свириденко й міністр екології України Руслан Стрілець.

Вони наголосили на необхідності уніфікувати методику підрахування збитків і впровадити визначення "екоцид" у міжнародне право, чим зараз займається міжнародна робоча група з екологічних наслідків війни під співголовуванням Андрія Єрмака й ексвіцепрем’єр-міністерки, колишньої міністерки закордонних справ Швеції Маргот Вальстрьом.

Своєю чергою Вальстрьом повідомила, що група невдовзі презентує президенту України Володимирові Зеленському свій звіт – природоохоронний договір. Цей документ міститиме чимало конкретних рекомендацій як для України, так і для міжнародної спільноти.

Недопущення ескалації війни й повторення агресії

Керівник Офісу президента Андрій Єрмак презентував цей пункт спільно з представником Великобританії.

Єрмак розповів, як відбувалося напрацювання проєкту Київського безпекового договору, який згодом ліг в основу спільної декларації G7 про підтримку України, ухваленої в липні 2023 року у Вільнюсі.

Зі свого боку заступник керівника ОПУ Ігор Жовква зазначив, що спільна декларація G7 про підтримку України є основою для нової комплексної системи запобігання ескалації війни й повторення агресії. Наразі ще 15 країн підтвердили свою зацікавленість у тому, щоб розпочати двосторонні консультації про безпекові гарантії для України.

Підтвердження закінчення війни

Заступник керівника Офісу глави держави Андрій Сибіга й міністр юстиції України Денис Малюська презентували напрацювання робочої групи з реалізації цього пункту.

Малюська нагадав, що Україна неодноразово намагалася домовитися з Росією про взаємні відносини й оформити відповідний міжнародний договір і щоразу РФ припиняла його виконувати й просто ігнорувала. Це стосується як договору про спільний кордон, так і "великого" договору про дружбу та співробітництво, і Будапештського меморандуму, і Мінських домовленостей, і навіть Переяславських статей 1659 року.

За словами міністра, договір, який підтвердить закінчення війни, має:

• базуватися на формулі миру;
• бути багатостороннім, тобто підписаним не лише Україною та РФ, а й країнами-гарантами;
• бути комплексним й врегульовувати всі сфери, на які вплинула війна.

Окрім того, умови договору повинні бути чіткими й мати юридично зобов’язальний характер, а сам договір – ратифікований парламентами країн-учасниць.