$41.28 €43.46
menu closed
menu open
weather 0 Київ
languages

У Давосі розглянули другу п'ятірку пунктів української формули миру

У Давосі розглянули другу п'ятірку пунктів української формули миру На форумі розглянули пункти формули, щодо виведення російських військ, екології, недопущення ескалації й інших аспектів
Фото: president.gov.ua

У Давосі (Швейцарія) 14 січня учасники зустрічі радників із питань національної безпеки і зовнішньополітичних радників країн щодо імплементації української формули миру розглянули другу п'ятірку пунктів формули й напрацювання з їх реалізації. Про це йдеться на сайті Офісу президента.

Вони розглянули такі пункти формули: "Виведення російських військ і припинення бойових дій", "Відновлення справедливості", "Екологічна безпека", "Недопущення ескалації та повторення агресії", "Підтвердження закінчення війни".

Виведення російських військ і припинення бойових дій

Цей пункт презентували представники Литви й міністр оборони України Рустем Умєров. 

Запропонували створити міжнародну робочу групу на рівні міністрів оборони й радників із нацбезпеки, серед завдань якої будуть розроблення й забезпечення ухвалення міжнародної угоди, яка закликала б Росію до повного припинення бойових дій і виведення військ з України. 

Також, як зазначають у повідомленні ОП, необхідно спільно розробити механізм виведення військ РФ і збройних формувань з окупованих територій України. Виведення військ має містити: 

  • виведення російських підрозділів і військовослужбовців із тимчасово окупованих територій;
  • розформування й повне роззброєння військових терористичних угруповань на тимчасово окупованих територіях; 
  • вилучення військової техніки й озброєння з тимчасово окупованих територій для їх утилізації.

Відновлення справедливості 

Цей пункт презентували представники Нідерландів, а також генеральний прокурор Андрій Костін і заступниця міністра юстиції України Ірина Мудра.

Вони зазначили, що зусилля із забезпечення відповідальності Росії ґрунтуються на п'яти важливих компонентах: 

  • забезпечення ефективного розслідування на національному рівні; 
  • забезпечення відповідальності за злочин агресії;
  • продовження стратегічного партнерства з міжнародними механізмами правосуддя; 
  • сприяння двосторонньому й багатосторонньому міждержавному партнерству; 
  • забезпечення виплати з боку Росії репарацій Україні й українському народу відповідно до міжнародного права.

Мудра зі свого боку наголосила на важливості не лише подальшого посилення санкційного тиску на країну-агресора, а й створення компенсаційного механізму для відшкодування збитків постраждалим і відновлення країни. 

За її словами, міжнародний компенсаційний механізм має складатися з трьох елементів: 

  • міжнародний реєстр збитків;
  • компенсаційна (або претензійна) комісія;
  • компенсаційний фонд, який має наповнюватися передусім російськими суверенними активами.

Екологічна безпека 

Цей пункт презентували представники Німеччини, Фінляндії, Болгарії та перша віцепрем'єр-міністерка України Юлія Свириденко й міністр екології України Руслан Стрілець.

Вони наголосили на необхідності уніфікувати методику підрахування збитків і впровадити визначення "екоцид" у міжнародне право, чим зараз займається міжнародна робоча група з екологічних наслідків війни під співголовуванням Андрія Єрмака й ексвіцепрем’єр-міністерки, колишньої міністерки закордонних справ Швеції Маргот Вальстрьом.

Своєю чергою Вальстрьом повідомила, що група невдовзі презентує президенту України Володимирові Зеленському свій звіт – природоохоронний договір. Цей документ міститиме чимало конкретних рекомендацій як для України, так і для міжнародної спільноти.

Недопущення ескалації війни й повторення агресії

Керівник Офісу президента Андрій Єрмак презентував цей пункт спільно з представником Великобританії.

Єрмак розповів, як відбувалося напрацювання проєкту Київського безпекового договору, який згодом ліг в основу спільної декларації G7 про підтримку України, ухваленої в липні 2023 року у Вільнюсі. 

Зі свого боку заступник керівника ОПУ Ігор Жовква зазначив, що спільна декларація G7 про підтримку України є основою для нової комплексної системи запобігання ескалації війни й повторення агресії. Наразі ще 15 країн підтвердили свою зацікавленість у тому, щоб розпочати двосторонні консультації про безпекові гарантії для України.

Підтвердження закінчення війни 

Заступник керівника Офісу глави держави Андрій Сибіга й міністр юстиції України Денис Малюська презентували напрацювання робочої групи з реалізації цього пункту.

Малюська нагадав, що Україна неодноразово намагалася домовитися з Росією про взаємні відносини й оформити відповідний міжнародний договір і щоразу РФ припиняла його виконувати й просто ігнорувала. Це стосується як договору про спільний кордон, так і "великого" договору про дружбу та співробітництво, і Будапештського меморандуму, і Мінських домовленостей, і навіть Переяславських статей 1659 року.

За словами міністра, договір, який підтвердить закінчення війни, має: 

  • базуватися на формулі миру;
  • бути багатостороннім, тобто підписаним не лише Україною та РФ, а й країнами-гарантами;
  • бути комплексним й врегульовувати всі сфери, на які вплинула війна. 

Окрім того, умови договору повинні бути чіткими й мати юридично зобов’язальний характер, а сам договір – ратифікований парламентами країн-учасниць.

Контекст

Україна в листопаді 2022 року презентувала свою формулу миру, яка містить 10 пунктів. Одним із головних її положень є виведення російських військ з усієї території України в межах міжнародно визнаних кордонів.

Перша міжнародна конференція, присвячена війні в Україні, з ініціативи Києва відбулася 24 червня 2023 року в данському Копенгагені. У другій конференції у Джидді (Саудівська Аравія) на рівні політичних радників лідерів на початку серпня взяли участь представники понад 40 країн, що втричі більше, ніж на консультаціях у Копенгагені, наголошував Єрмак. Росії на зустріч не запрошували. Уперше в ній узяв участь Китай.

В ОП зазначали, що на третій зустрічі на Мальті в жовтні увагу зосередили на п'яти головних пунктах формули миру: "Ядерна і радіаційна безпека", "Продовольча безпека", "Енергетична безпека", "Звільнення всіх полонених і депортованих осіб" та "Відновлення територіальної цілісності України і світового порядку".

14 січня в Давосі відбулася четверта зустріч радників із нацбезпеки щодо імплементації української формули миру, у якій узяла участь 81 країна й організація, повідомляв Єрмак.