+5 Київ
Вони розглянули такі пункти формули: "Виведення російських військ і припинення бойових дій", "Відновлення справедливості", "Екологічна безпека", "Недопущення ескалації та повторення агресії", "Підтвердження закінчення війни".
Виведення російських військ і припинення бойових дій
Цей пункт презентували представники Литви й міністр оборони України Рустем Умєров.
Запропонували створити міжнародну робочу групу на рівні міністрів оборони й радників із нацбезпеки, серед завдань якої будуть розроблення й забезпечення ухвалення міжнародної угоди, яка закликала б Росію до повного припинення бойових дій і виведення військ з України.
Також, як зазначають у повідомленні ОП, необхідно спільно розробити механізм виведення військ РФ і збройних формувань з окупованих територій України. Виведення військ має містити:
- виведення російських підрозділів і військовослужбовців із тимчасово окупованих територій;
- розформування й повне роззброєння військових терористичних угруповань на тимчасово окупованих територіях;
- вилучення військової техніки й озброєння з тимчасово окупованих територій для їх утилізації.
Відновлення справедливості
Цей пункт презентували представники Нідерландів, а також генеральний прокурор Андрій Костін і заступниця міністра юстиції України Ірина Мудра.
Вони зазначили, що зусилля із забезпечення відповідальності Росії ґрунтуються на п'яти важливих компонентах:
- забезпечення ефективного розслідування на національному рівні;
- забезпечення відповідальності за злочин агресії;
- продовження стратегічного партнерства з міжнародними механізмами правосуддя;
- сприяння двосторонньому й багатосторонньому міждержавному партнерству;
- забезпечення виплати з боку Росії репарацій Україні й українському народу відповідно до міжнародного права.
Мудра зі свого боку наголосила на важливості не лише подальшого посилення санкційного тиску на країну-агресора, а й створення компенсаційного механізму для відшкодування збитків постраждалим і відновлення країни.
За її словами, міжнародний компенсаційний механізм має складатися з трьох елементів:
- міжнародний реєстр збитків;
- компенсаційна (або претензійна) комісія;
- компенсаційний фонд, який має наповнюватися передусім російськими суверенними активами.
Екологічна безпека
Цей пункт презентували представники Німеччини, Фінляндії, Болгарії та перша віцепрем'єр-міністерка України Юлія Свириденко й міністр екології України Руслан Стрілець.
Вони наголосили на необхідності уніфікувати методику підрахування збитків і впровадити визначення "екоцид" у міжнародне право, чим зараз займається міжнародна робоча група з екологічних наслідків війни під співголовуванням Андрія Єрмака й ексвіцепрем’єр-міністерки, колишньої міністерки закордонних справ Швеції Маргот Вальстрьом.
Своєю чергою Вальстрьом повідомила, що група невдовзі презентує президенту України Володимирові Зеленському свій звіт – природоохоронний договір. Цей документ міститиме чимало конкретних рекомендацій як для України, так і для міжнародної спільноти.
Недопущення ескалації війни й повторення агресії
Керівник Офісу президента Андрій Єрмак презентував цей пункт спільно з представником Великобританії.
Єрмак розповів, як відбувалося напрацювання проєкту Київського безпекового договору, який згодом ліг в основу спільної декларації G7 про підтримку України, ухваленої в липні 2023 року у Вільнюсі.
Зі свого боку заступник керівника ОПУ Ігор Жовква зазначив, що спільна декларація G7 про підтримку України є основою для нової комплексної системи запобігання ескалації війни й повторення агресії. Наразі ще 15 країн підтвердили свою зацікавленість у тому, щоб розпочати двосторонні консультації про безпекові гарантії для України.
Підтвердження закінчення війни
Заступник керівника Офісу глави держави Андрій Сибіга й міністр юстиції України Денис Малюська презентували напрацювання робочої групи з реалізації цього пункту.
Малюська нагадав, що Україна неодноразово намагалася домовитися з Росією про взаємні відносини й оформити відповідний міжнародний договір і щоразу РФ припиняла його виконувати й просто ігнорувала. Це стосується як договору про спільний кордон, так і "великого" договору про дружбу та співробітництво, і Будапештського меморандуму, і Мінських домовленостей, і навіть Переяславських статей 1659 року.
За словами міністра, договір, який підтвердить закінчення війни, має:
- базуватися на формулі миру;
- бути багатостороннім, тобто підписаним не лише Україною та РФ, а й країнами-гарантами;
- бути комплексним й врегульовувати всі сфери, на які вплинула війна.
Окрім того, умови договору повинні бути чіткими й мати юридично зобов’язальний характер, а сам договір – ратифікований парламентами країн-учасниць.
