У Генштабі ЗСУ пояснили, чи порушували під час переговорів у Женеві питання скорочення армії

Війна в Україні

Начальник Генерального штабу ЗСУ Андрій Гнатов заявив, що під час переговорів української й американської делегацій у Женеві (Швейцарія) 23 листопада щодо узгодження "мирного плану" між країною-агресором РФ і Україною питання скорочення чисельності ЗСУ не обговорювали. Про це генерал повідомив в інтерв'ю LIGA.net, опублікованому 25 листопада.

Того самого дня Financial Times із посиланням на українських посадовців, наближених до президента України Володимира Зеленського, писала, що Україна погодилася обмежити чисельність ЗСУ до 800 тис. військових. "РБК-Україна" з посиланням на поінформоване джерело повідомило, що у відредагованій пропозиції "мирного плану" США прибрали слова про "обмеження" чисельності ЗСУ на рівні 600 тис. особового складу, які були в попередньому документі із 28 пунктів.

"Не йшлося про скорочення ЗСУ. Ішлося про погляди щодо чисельності Збройних сил мирного часу. Це дуже дискусійна тема", – повідомив Гнатов.

На його думку, як із боку Києва, так і з боку Вашингтона звучала "правильна думка" щодо того, що найкращою гарантією для України буде оснащена й боєздатна армія.

Генерал зазначив, що від розуміння того, яким надалі буде українське військо, залежить і те, як Генштаб планує заохочувати військовослужбовців залишатися у строю після завершення бойових дій.

За словами Гнатова, розуміння, що саме треба робити, у Генштабі є.

"Тут повинні працювати всі інституції. Потрібно розуміти, яким буде українське військо, його чисельність, грошове забезпечення, соціальні гарантії для військовослужбовців і багато інших питань. Ця робота лежить у компетенції не лише Генштабу. Наша візія є. Це робочий документ, він опрацьовується", – резюмував він.

Контекст

Bloomberg писало, що плану із 28 пунктів, який погодили спецпосланник президента США Дональда Трампа Стів Віткофф і спецпредставник нелегітимного президента РФ Володимира Путіна з питань інвестиційно-економічного співробітництва Кирило Дмитрієв, не ухвалили, адже в ньому було багато суперечливих аспектів. Після реакції у відповідь з боку Києва і європейських партнерів під час переговорів делегацій України, країн Європи та США у Женеві 23 листопада російсько-американський документ змінили, скоротивши до 19 положень.
Білий дім після переговорів оприлюднив заяву про те, що змінений проєкт "мирної угоди" відображає національні інтереси України.
Після зустрічі делегацій США й України в Женеві було організовано переговори Сполучених Штатів та РФ в Абу-Дабі. Axios написав 25 листопада, що українська делегація на чолі з керівником ГУР МО Кирилом Будановим також перебуває в Абу-Дабі й веде переговори як з американською, так і з російською командами.
У США оцінюють мирні переговори з РФ як "успішні", наголосили ЗМІ.
У Білому домі заявили 25 листопада, що США досягли "величезного прогресу" на шляху до "мирної угоди". Там зазначили, що "є кілька делікатних, але не нездоланних деталей, які потрібно врегулювати" і "які потребуватимуть подальших переговорів між Україною, Росією і США". CNN назвав три основні пункти "мирного плану", щодо яких досі немає згоди між Україною і США.
25 листопада Трамп висловив думку, що домовленості щодо врегулювання війни країни-агресора РФ проти України дуже близькі. Глава Білого дому доручив Віткоффу зустрітися з Путіним у Москві, а міністру армії США Деніелу Дрісколлу – з українською стороною в Києві, щоб остаточно узгодити "мирний план".