Зеленський: ООН ігнорує Кримську платформу

Росія анексувала Крим після незаконного референдуму 16 березня 2014 року. Приєднання півострова до РФ не визнають Україна і більшість країн світу. Наразі між материковою Україною та Кримом діє контрольно-пропускний режим, а Київ де-факто не контролює півострова.

Кримська платформа – новий консультативний та координаційний формат, ініційований Україною для підвищення ефективності міжнародного реагування на окупацію Криму, посилення тиску на Росію, запобігання порушенням прав людини й захисту жертв окупаційного режиму. Головною метою платформи є деокупація Криму. Планують, що платформа діятиме на кількох рівнях: глав держав та урядів, міністрів закордонних справ, у вимірі міжпарламентської співпраці, у форматі експертної мережі.

Офіційно діяльність Кримської платформи розпочали на інавгураційному саміті 23 серпня 2021 року. У ньому взяло участь 46 делегацій.

На саміті ухвалили декларацію Кримської платформи, яка засуджує політику Росії щодо окупованого Криму. Вона відкрита для підписання іншими країнами, зазначав президент України Володимир Зеленський.

У МЗС РФ назвали Кримську платформу "русофобською акцією, що не має перспектив", і заявили, що участь інших країн в ініціативі "неминуче позначиться на наших відносинах".

Кулеба говорив, що в Києві "реакцією російської сторони задоволені".

Українська влада зазначала, що Росія перешкоджала проведенню саміту Кримської платформи. За даними РНБО України, через тиск Росії одна з країн, яка раніше підтвердила участь у саміті, відмовилася від неї. Коментуючи протидію РФ Кримській платформі, Зеленський заявив, що тиск був на рівні лідерів країн.

1 грудня президент України повідомив, що Кримська платформа набуде статусу міжнародної організації.

16 вересня міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба заявив, що ООН проігнорувала саміт Кримської платформи з політичних мотивів.

9 грудня Генасамблея ООН ухвалила посилену резолюцію щодо Криму. У ній, зокрема, йдеться про підтримку співпраці у форматі Кримської платформи.