+11 Київ
"Незважаючи на потенціал позачергових президентських виборів Республіки Казахстан стати силою політичних змін, нехтування основними правами, зокрема арешти мирних протестувальників, і численні порушення під час голосування в день виборів навряд чи продемонстрували повагу до демократичних стандартів", – ідеться в повідомленні.
В ОБСЄ зазначили, що стосовно семи кандидатів, які "представляють політичне розмаїття, під час кампанії було висловлено мало критичних думок".
"Підготовка до виборів була добре організованою, було зареєстровано рекордну кількість кандидатів, зокрема одну жінку... Вибори відбулися в політичному середовищі з домінуванням керівної політичної партії і в атмосфері, що пригнічувала критичні думки. Водночас порушення в день виборів і нехтування формальними процедурами означали, що чесний підрахунок голосів не гарантовано", – ідеться у звіті.
Міжнародна місія зі спостереження за позачерговими президентськими виборами в Казахстані складалася із 339 спостерігачів із 40 країн.
19 березня президент Казахстану Нурсултан Назарбаєв після 30 років правління оголосив про відставку. Повноваження глави держави передали спікеру верхньої палати парламенту Касим-Жомарту Токаєву. Позачергові вибори президента Казахстану відбулися 9 червня 2019 року. На посаду президента претендувало дев'ять кандидатів.
За даними ЦВК Казахстану, явка на виборах становила 77,4%.
10 червня ЦВК Казахстану визнала Токаєва переможцем виборів. За нього проголосувало 70,96% виборців, повідомляє Nur.Kz.
