+3 Київ
Ініціатором розриву угоди Росії з Організацією країн – експортерів нафти щодо скорочення нафтовидобування був глава "Роснефти" Ігор Сєчин. Про це з посиланням на джерела 8 березня повідомило російське видання The Bell.
Журналісти нагадали, що 1 березня перед початком робочої поїздки у Псков президент РФ Володимир Путін провів нараду з деякими міністрами та керівниками провідних російських нафтогазових компаній у терміналі аеропорту "Внуково-2". Про цю зустріч повідомляла пресслужба Кремля.
Більшу частину наради проводили в закритому режимі, пресслужба Кремля опублікувала тільки звернення Путіна до присутніх перед зустріччю. Він сказав, що хотів би порадитися з учасниками ринку, як Росія має реагувати на вплив коронавірусу на світову економіку.
"Нам важливо бути готовими до різних сценаріїв. Хочу підкреслити: для російського бюджету, для нашої економіки поточний рівень цін на нафту є прийнятним. Нагадаю, що в межах нашої макроекономічної політики цього року ми взяли за базовий рівень вартість нафти Brent $42,4 за барель", – процитувала Путіна пресслужба.
На цій нараді, за даними наближеного до однієї з найбільших російських нафтових компаній джерела The Bell, усі нафтовики, за винятком Сєчина, були за збереження поточної угоди з ОПЕК. Співрозмовник видання розповів, що питання про спільне з ОПЕК скорочення видобування ще на 1,5 млн барелів на добу навіть не обговорювали, учасники зустрічі виходили з того, що все залишиться як є.
За словами джерела The Bell, Сєчин підштовхнув Путіна до розриву угоди за допомогою аргументу про американську сланцеву нафту.
"От зараз ми їм покажемо! Вони за нинішньої ціни активно вкладають у свою сланцеву нафту, але її видобування із ціною, нижчою за $40, навряд чи є доцільним, а "Роснефть" може дозволити собі таке падіння", – процитував Сєчина співрозмовник видання.
Про зв'язок між відмовою Росії погодити з ОПЕК нову угоду й американською сланцевою індустрією 7 березня повідомило і видання Bloomberg. Кремль дійшов висновку, що спроби підтримати ціни на тлі епідемії коронавірусу, яка обернулася різким падінням попиту, стануть справжнім подарунком для американської сторони, зазначило агентство. На зустрічі Путіна з нафтовиками, за даними джерел Bloomberg, позиція керівництва Росії полягала в тому, що виробники сланцевої нафти мають узяти на себе частину збитків від падіння попиту на сировину, скоротивши обсяги видобутку.
5 березня ОПЕК, куди входить 14 нафтовидобувних країн – Алжир, Ангола, Венесуела, Габон, Іран, Ірак, Конго, Кувейт, Лівія, ОАЕ, Нігерія, Саудівська Аравія, Екваторіальна Гвінея і Еквадор – погодила додаткове обмеження видобування нафти на 1,5 млн барелів на добу у зв'язку з падінням попиту на неї через коронавірус. Очікували, що 6 березня до угоди приєднається Росія, але сторонам не вдалося домовитися про продовження чинної або укладення нової угоди. Прессекретар "Роснефти" Михайло Леонтьєв заявив, що угода з ОПЕК не відповідала інтересам Росії та не була партнерською.
До 1 квітня між країнами – членами ОПЕК та партнерами організації, зокрема Росією, продовжує діяти домовленість про скорочення обсягів нафтовидобування на 1,7 млн барелів на добу. Після цього всі обмеження знімуть.
На тлі невдалих переговорів Саудівська Аравія, за даними джерел Bloomberg, вирішила "вступити в тотальну цінову війну" і наростити видобування з нинішніх 9 млн до 12 млн барелів на добу. Це, як вважають опитані агентством аналітики, "призведе до хаосу на ринку нафти".
9 березня вартість північноморської нафти Brent упала на 30% – до $33 за барель. Таке падіння цін виявилося найбільшим із 1991 року – з часу війни в Перській затоці. Після обвалу цін на нафту в РФ почав стрімко дешевшати рубль.
