"Я знаю, чого хоче Байден і його команда. Він хоче стабільних відносин із Росією. І він це говорив уже багато разів. Стабільність. І ти знаєш, чому вони хочуть стабільності, Олексію? Вони хочуть стабільності з Росією, щоб займатися Китаєм. Щоб робити нашу нову зовнішню політику з усією зосередженістю, як ми будемо боротися з Китаєм, як ми будемо працювати з китайцями", – сказав дипломат.
За його словами, висилання Вашингтоном російських дипломатів – "реакція на минуле", на дії президента РФ Володимира Путіна під час президентства глави Білого дому Дональда Трампа.
"А зараз ми хочемо якогось стабільного часу. Давайте говорити про ядерну зброю, strategic stability talks, давайте продовжувати СНО-3 (договір про скорочення та обмеження стратегічних наступальних озброєнь. – "ГОРДОН"), як ви називаєте це російською мовою. І це чудово. Я 100% це підтримую як людина, яка допомагала робити цей договір. Але вони більше не хочуть жодних новин, жодного шуму з Росії", – пояснив Макфол.
Він вважає, що така позиція Білого дому "може бути помилкою".
Контекст
Новий виток кризи в російсько-американських відносинах виник після інтерв'ю президента США Джо Байдена, опублікованого 17 березня, в якому він назвав Путіна вбивцею і заявив, що той заплатить за втручання в американські вибори. За даними американської розвідки, Росія проводила кампанію з дискредитації Байдена під час виборів у 2020 році і її особисто санкціонував Путін.
У день публікації інтерв'ю Байдена МЗС Росії викликало свого посла у США для консультацій до Москви. У МЗС РФ пояснили, що консультації з послом потрібні для того, щоб проаналізувати, "що робити і куди рухатися" в контексті відносин між Росією і США.
18 березня Путін відповів на слова Байдена. Він побажав американському колезі здоров'я і додав: "Хто як обзивається, той сам так називається". Путін також запропонував Байдену 19-го або 22 березня поговорити в "прямому ефірі" про двосторонні відносини Росії і США та про стратегічну стабільність.
Протягом останніх двох місяців США ввели кілька пакетів нових антиросійських санкцій. Зокрема, 15 квітня вирішили застосувати обмеження, які торкнулися 32 осіб, імовірно, причетних до втручання у вибори президента США у 2020 році, і шести технологічних російських компаній, які надають кіберпідтримку російським спецслужбам. Окрім того, міністерство фінансів США видало директиву, яка забороняє американським фінансовим інститутам безпосередньо купувати боргові зобов'язання, випущені Центробанком, Фондом національного добробуту РФ або міністерством фінансів після 14 червня 2021 року.
Також у співпраці з Євросоюзом, Великобританією, Австралією та Канадою США ввели санкції проти восьми компаній і фізосіб, пов'язаних з окупацією Росією Криму та репресіями на півострові.
15 квітня США вирішили вислати з країни 10 співробітників російського посольства у Вашингтоні. За даними Білого дому, серед них є представники російських спецслужб.
Як зазначало агентство Reuters, у США і Китаю є розбіжності щодо впливу в Індо-Тихоокеанському регіоні, щодо економічних питань, ситуації в Гонконзі та Тайвані, а також стосовно дотримання прав людини в Сіньцзян-Уйгурському автономному районі (Штати звинувачують Китай у геноциді уйгурів та інших етнічних і релігійних меншин у цьому регіоні).
У лютому 2021 року Китай закликав США налагодити діалог. Але для цього, підкреслив глава МЗС КНР Ван І, Вашингтон має припинити "очорняти" Комуністичну партію Китаю, не втручатися у внутрішні справи Китаю, що стосуються Гонконгу, Сіньцзяна і Тибету, а також не порушувати питання про незалежність Тайваню, повідомило видання Global Times.
Адміністрація президента США Джо Байдена назвала відносини США і Китаю "головним геополітичним випробуванням XXI століття". "Китай – єдина країна з економічною, дипломатичною, військовою та технологічною міццю, здатна серйозно кинути виклик стабільній і відкритій міжнародній системі правил, цінностей і відносин. Наші відносини з Китаєм будуть конкурентними, коли це потрібно, спільними, коли це можливо, і змагальними, коли це необхідно", – ідеться в березневій заяві держсекретаря США Ентоні Блінкена.
У березні на Алясці відбувся перший раунд китайсько-американських переговорів високого рівня, в яких брали участь Блінкен і Ван І. На зустрічі американська сторона висловила невдоволення політикою Китаю в Сіньцзяні, Гонконзі, на Тайвані, а також кібератаками на США й економічним тиском на союзників. Кожна з цих дій загрожує порядку, який підтримує глобальну стабільність, сказав держсекретар. У відповідь китайська сторона звинуватила США у веденні переговорів із позиції сили.
Наприкінці березня на своїй першій на посаді президента пресконференції Байден заявив, що американська влада разом із союзниками хоче змусити Китай додержуватися міжнародних правил у дотриманні прав людини. Він також сказав, що у Китаю є мета – "стати провідною країною у світі, найбагатшою, наймогутнішою". "Але поки я на посаді, цього не станеться", – підкреслив Байден.
+14 Київ
