+5 Київ
Слова Меркель пролунали саме тоді, коли Європа знову шукає спосіб протистояти зростанню агресії Росії, й підкреслили готовність Меркель відмахнутися від гострої критики – особливо зі Східної Європи – щодо історичної нездатності Німеччини вчасно усвідомити загрозу з боку Москви, ідеться у статті.
Лідери країн, які найбільше потерпають від російського впливу, звинувачують Меркель у тому, що вона заплющувала очі на провокації нелегітимного президента РФ Володимира Путіна, проводячи політику економічного зближення, яка остаточно провалилася 2022 року, коли російські танки знову вторглися в Україну, зазначають автори статті.
У висловлюваннях Меркель не було критичного осмислення її власних рішень у відносинах із Путіним за 16 років перебування при владі, зазначає ЗМІ. На думку видання, замість цього вона припустила, що з очільником Кремля можна було домовитися, якби європейці мали "трохи більше удачі й наполегливості".
Вона також натякнула, що небажання деяких країн Східної Європи – насамперед Балтійських держав і Польщі – погодитися на переговори з Путіним 2021 року, коли вона разом із тодішнім президентом Франції Еммануелем Макроном пропонувала провести саміт із російським лідером, могло теж сприяти подальшому вторгненню, нагадує медіа.
Її заяви викликали обурення в Україні й країнах Східної Європи, які задовго до 2022 року попереджали Берлін про імперські амбіції Москви, але їхні слова часто ігнорували, підкреслює Politico. Один український високопосадовець сказав авторам статті, що висловлювання Меркель є "неприйнятними й, чесно кажучи, хворобливими".
Натомість російські пропагандисти й прокремлівські медіа, зазвичай критично налаштовані до Меркель, зустріли її слова із задоволенням, оскільки її інтерпретація подій вдало вписалася у кремлівську тезу про те, що справжнім агресором є Захід, ідеться в матеріалі.
Небажання Меркель переосмислити критику на адресу німецької політики щодо Росії демонструє, наскільки глибоко в Німеччині вкорінилися старі уявлення про Москву, наголошує ЗМІ.
Видання нагадує про історичну політику Німеччини часів Меркель – Wandel durch Handel ("зміни через торгівлю"), коли Берлін вірив, що економічна співпраця з Москвою забезпечить мир. Ця стратегія втілилася в газопроводах Nord Stream, попри анексію Криму 2014 року й попередження Польщі й Балтійських держав.
Після повномасштабного вторгнення РФ 2022 року багато німецьких політиків, зокрема президент країни Франк-Вальтер Штайнмаєр, визнали помилки минулої політики, але Меркель відмовляється робити це й досі, зазначає медіа.
Політологи, яких цитує Politico, кажуть, що вона намагається переписати власну роль в історії, уникаючи визнання провалу політики умиротворення. На цьому тлі чинний канцлер Німеччини Фрідріх Мерц проводить протилежний курс – активно підтримує Україну й закликає до переосмислення старих підходів до Росії.
Однак у Німеччині досі є потужні проросійські настрої, особливо на сході країни: правопопулістська партія AfD і ліва Bündnis Sahra Wagenknecht – за "мирні переговори з Москвою".
Меркель намагається захистити свою спадщину, але водночас втрачає зв'язок із реальністю і, за словами експертів, "дискредитує себе", зазначає медіа.
