+1 Київ
Прольо добре знайомий представникам французької еліти, включно з колишнім президентом Ніколя Саркозі та чинним Еммануелем Макроном, раніше він очолював головну державну електроенергетичну компанію Électricité de France (EDF), але його звільнили через підозри в корупції.
14 вересня 2023 року в будинку й офісі Прольо провели обшуки. Розслідування ініціювала Національна фінансова прокуратура. Колишнього топменеджера обвинувачували в корупції й неправомірному використанні корпоративних активів. Обвинувачення стосувалися укладання контрактів на консультаційні послуги без проведення конкурсних торгів.
Ще на посаді глави EDF Прольо став виявляти велику цікавість до проєктів із Росією. 2010 року, під час візиту тодішнього російського президента Дмитра Медведєва до Франції, ВАТ "Холдинг МРСК" (зараз – ВАТ "Россети") та EDF уклали угоду про співпрацю. Улітку 2011 року на XV Петербурзькому міжнародному економічному форумі керівники обох компаній у присутності Медведєва й міністра зовнішньої торгівлі Франції П'єра Лелуша підписали угоду про стратегічну співпрацю. Далі Прольо займався цілою серією проєктів, спрямованих на взаємну інтеграцію російських державних монополій і французької енергетики.
Найтривалішою для Прольо стала співпраця з російською атомною сферою, початок якої поклала угода між EDF і "Росатомом", підписана 2010 року. Приблизно в цей період глава французької компанії увійшов до ради директорів закордонних проєктів "Росатому". Він виправдовував свою участь у російській монополії тим, що "Росатом" був головним замовником турбін Arabelle, які використовують на російських АЕС.
2014 року Прольо покинув посаду генерального директора EDF і став головою ради директорів оборонного концерну Thales. Однак зв'язки з Росією завадили йому затриматися на цій роботі. Thales Group є одним із найважливіших оборонних виробників Франції та частково належить французькій державі. 2023 року компанія отримала виторг у розмірі €18,42 млрд і посіла 17-те місце в рейтингу найбільших виробників озброєння у світі.
Проєкти Thales у сфері авіації, космонавтики й кібербезпеки роблять концерн критично важливим постачальником французького міністерства оборони. Макрон, який 2015 року обіймав посаду міністра економіки, домагався, щоб глава оборонної корпорації розірвав зв'язки з Росією. У підсумку із двох країн Прольо зробив вибір на користь Росії й у травні 2015 року покинув посаду глави Thales.
Навіть після початку повномасштабної війни Прольо продовжував бізнес і співпрацю з РФ. Російські компанії, які йому належать, спеціалізуються на наданні консультаційних послуг, а їхній обіг за три роки від початку війни сягнув понад 633 млн руб. (336,5 млн грн).
Прольо щонайменше з листопада 2013 року є членом ради директорів АТ "АБР Менеджмент". Це акціонерне товариство створили 2011 року за участю найближчих до Володимира Путіна бізнесменів і номінальних власників його активів Юрія Ковальчука та Миколи Шамалова для управління "кремлівським общаком", тобто їхніми активами, оформленими на банк "Россия", страхову компанію "Согаз" та "Національну медіа групу" (НМГ). До ради директорів АТ, окрім Прольо, входять двоє осіб: Кирило Ковальчук і Михайло Клішин. Компанія – під блокувальними санкціями США із 2016 року. Ковальчук і Клішин із 2016 року – під американськими санкціями, а 2022-го потрапили також до санкційних списків ЄС, Великобританії й Канади.
Французький топменеджер продовжує співпрацю з "Росатомом". Із 2010-х років і до сьогодні він є членом ради директорів Akkuyu Nuclear Anonim Şirketi. Ця компанія займається будівництвом першої атомної електростанції в Туреччині й повністю належить "Росатому" і його дочірнім компаніям.
Сам бізнесмен і далі бував у Росії останніми роками, свідчать дані авіаперельотів. У день повномасштабного вторгнення Прольо перебував у Росії і вилетів до Франції наступного дня, 25 лютого 2022 року. Із 2022 року він прилітає до Москви щокілька місяців (востаннє він був там у червні 2025 року).
Прольо також обіймає керівну посаду у великому французькому оборонному виробнику – аерокосмічній компанії Dassault Aviation – із 23 квітня 2008 року. Згідно зі звітністю компанії за 2024 рік, Анрі Едуар зберігає посаду незалежного директора, а також голови комітету з аудиту.
Dassault Aviation – велика французька аерокосмічна компанія, яка випускає як бойові, так і цивільні літаки. Dassault виробляє багатоцільові винищувачі четвертого покоління Rafale і Mirage 2000, бізнес-джети Falcon, демонстратори бойових безпілотників Neuron, а також розробляє проєкт винищувача шостого покоління Future Combat Air System (PAS). Згідно зі звітом Dassault Aviation, усього у світі на озброєнні стоїть понад 1 тис. бойових літаків виробництва компанії. Dassault Aviation належить 27% у капіталі оборонного гіганта Thales.
