Світ

Ілларіонов: Вибухи на території Чехії є нападом на члена НАТО. Ми бачимо, хто із членів НАТО виконує п'яту статтю статуту

18 травня 2021, 14.12 Этот материал также можно прочитать на русском

Ілларіонов: Це дуже небезпечний сигнал, який Путін, звичайно, чудово зрозумів Фото: Ростислав Гордон / Gordonua.com

Російський економіст, президент Інституту економічного аналізу Андрій Ілларіонов вважає, що країни Організації Північноатлантичного договору належне не відреагували на інформацію про можливу причетність російської військової розвідки до вибухів на складах із боєприпасами в Чехії. Таку думку він висловив в інтерв'ю засновнику інтернет-видання "ГОРДОН" Дмитрові Гордону.

"Вибухи на території Чехії є нападом на країну, яка є членом НАТО. Це в повному, у чистому вигляді підпадає під дію п'ятої статті статуту НАТО: напад на члена НАТО є нападом на всіх членів НАТО. І необхідна відповідь на це. Ми бачимо, хто з нинішніх членів НАТО виконує п'яту статтю статуту", – зазначив Ілларіонов.

Він підкреслив, що з 30 країн – членів НАТО статут виконують п'ять країн.

"Чотири країни, окрім самої Чехії. Усього п'ять. Ще країни Балтії і Словаччина", – сказав експерт.

Він нагадав, що коли у Великобританії 2018 року нервово-паралітичним агентом "Новачок" отруїли колишнього російського розвідника Сергія Скрипаля і його доньку Юлію, члени НАТО відреагували злагодженіше.

"Три роки тому, коли було отруєння Скрипалів на території Британії, унаслідок якого ще й загинула британська громадянка й кілька людей було отруєно, що сталося? Це був теж напад на країну – члена НАТО. І тоді країни – члени НАТО під головуванням Сполучених Штатів, які очолював противний Дональд Трамп, погодили спільні дії – і вислали російських дипломатів. Понад 20 країн – членів НАТО вислали російських дипломатів. Сполучені Штати вислали 60 російських дипломатів із Вашингтона. Тобто Трамп, який тоді заявляв... Ми чули, що йому не подобається НАТО, він хоче якось це змінити тощо... Але коли настала реальна криза, усі члени НАТО, включно зі Сполученими Штатами й тією адміністрацією, діяли точно відповідно до вимог статті п'ятої статуту НАТО", – підкреслив Ілларіонов.

Те, що члени НАТО не відреагували на вибухи в Чехії, стало сигналом для Росії, переконаний аналітик.

"Зараз, коли чехи підтвердили, що російські співробітники ГРУ провели вибухи, унаслідок яких загинуло двоє чеських громадян, – нинішній НАТО, очолюваний нинішньою адміністрацією США з нинішнім президентом [Джо] Байденом, не виконав вимог п'ятої статті статуту НАТО. П'ять країн – Чехія, Словаччина і три балтійські країни – виконали. Сполучені Штати не виконали. Це дуже важливий знак, сигнал того, хто виконує п'яту статтю статуту НАТО, а хто – ні. І за якої адміністрації ризик використання збройних сил Росії проти інших країн, навіть членів НАТО, не кажучи вже про тих, які не є членами НАТО, зріс набагато серйозніше, ніж це було три роки тому, за попередньої адміністрації. Це дуже небезпечний сигнал, який [президент РФ Володимир] Путін, звичайно, чудово зрозумів", – вважає Ілларіонов.

На його думку, нинішня адміністрація президента США не готова виконувати статут НАТО навіть тією мірою, якою була готова й виконувала попередня адміністрація.

Інтерв'ю з Ілларіоновим вийде сьогодні на YouTube-каналі "В гостях у Гордона".Трансляцію розпочнуть о 18.00

Контекст

Наприкінці 2014 року на складах із боєприпасами в чеському селі Врбетіце сталося кілька вибухів, унаслідок яких загинуло двоє людей. Роботи з ліквідації наслідків вибухів тривали майже шість років і закінчилися восени минулого року. Завдані збитки та витрати, необхідні для очищення територій біля складів, оцінюють приблизно в 1 млрд чеських крон (орієнтовно $47 млн).
У квітні 2021 року влада Чехії заявила про причетність до вибухів російської військової розвідки. Чеська поліція припускає, що, можливо, боєприпаси у Врбетіце вибухнули випадково – насправді спецслужби РФ хотіли підірвати їх у Болгарії.
Інформація про можливу причетність Росії до вибухів у Чехії стала причиною кризи у відносинах двох країн. Чехія вислала з країни 18 співробітників російського посольства, у відповідь Росія оголосила персонами нон ґрата 20 співробітників посольства Чехії.
МЗС Чехії вимагало, щоб Росія повернула всіх висланих чеських дипломатів, однак відповіді не було, у зв'язку із чим Чехія оголосила про додаткове скорочення кількості російських дипломатів у Празі. Наприкінці квітня міністр закордонних справ Чехії Якуб Кулганек заявив, що в посольстві Росії у Празі й у посольстві Чехії в Москві працюватиме по 32 співробітники. Збільшення співробітників дипмісій можливо тільки на основі взаємності, підкреслив він.
Чехію підтримали й інші країни ЄС – Латвія, Литва, Естонія та Словаччина вислали російських дипломатів на знак солідарності.
Кремль заперечує причетність РФ до вибухів у Врбетіце і звинувачує Чехію в провокаціях. Чеська влада заявила, що вимагатиме від Росії компенсації за наслідки вибухів у розмірі не менше ніж 1 млрд чеських крон, але у РФ заявили, що платити Празі не збираються.