Пленкович розкритикував угорську владу й угорську нафтопереробну компанію MOL, які стверджують, що Janaf нібито не виконує своїх зобов'язань перед Угорщиною щодо постачання нафти, а також що сам нафтопровід є "неадекватним" і "занадто малим". Він також запитав, чому "цей фальшивий наратив дістє певне напівсхвалення з боку США".
За його словами, Janaf має всі технічні можливості й потужності для транспортування потрібних обсягів сирої нафти до нафтопереробних заводів в Сазхаломбатті (Угорщина) і до Братислави (Словаччина) з більш ніж достатнім резервом. Він додав, що загальний транспортний потенціал компанії перевищує максимальні можливості обох цих НПЗ – і в Угорщині, і в Словаччині.
Річна пропускна здатність хорватського нафтопроводу Janaf становить 15 млн тонн сирої нафти, тоді як максимальна потужність нафтопереробного заводу в Сазхаломбатті – 8,1 млн тонн, а заводу у Братиславі – приблизно 6,2 млн тонн, ідеться у статті.
Пленкович звернув увагу, що Вашингтон надав Угорщині виняток із санкцій, що дає їй можливість і надалі отримувати російську нафту, попри те, що країна має технічну можливість купувати неросійську сировину через хорватський нафтопровід Janaf. Він підкреслив, що така поблажливість є несправедливою, оскільки той самий Janaf суворо дотримується американських санкцій проти сербської компанії NIS ("Нафтова індустрія Сербії"). Через це, як зазначив політик, Janaf не може постачати неросійську нафту до Сербії, хоча має всі можливості зробити це.
Пленкович назвав цей підхід лицемірним і хибним наративом, який, за його словами, "будується на вигаданому аргументі, ніби Угорщина не має доступу до моря чи інших нафтопроводів". Він наголосив, що насправді це не відповідає дійсності й така позиція "вводить в оману тих, хто вірить у неї".