Карабаський конфлікт не має дипломатичного розв'язання на цьому етапі. Про це заявив прем'єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян 21 жовтня у відеозверненні, опублікованому у Facebook.
"Ми маємо визнати, що надії на дипломатичне врегулювання цієї ситуації зникли", – цитує прем'єра Mediamax.
Пашинян заявив, що Азербайджан не згоден із тим, із чим згодна Вірменія.
"У нас є одна справа: взяти в руки зброю і боротися за права нашого народу до кінця, щоб ми могли домогтися остаточного, повного врегулювання конфлікту", – заявив він.
1991 року Нагірний Карабах за підтримки Вірменії оголосив про незалежність від Азербайджану. Це призвело до бойових дій, які тривали до 1994 року. Збройний конфлікт завершився підписанням Бішкекського протоколу про перемир'я і припинення вогню, але час від часу між сторонами виникають збройні сутички. За час конфлікту в регіоні загинуло більше ніж 30 тис. осіб. Азербайджан вважає Нагірний Карабах окупованою Вірменією територією.
27 вересня 2020 року в Нагірному Карабасі спалахнув наймасштабніший протягом останніх років конфлікт. Міністерство оборони Азербайджану звинуватило Вірменію в "масштабній провокації", обстрілі позицій азербайджанської армії й оголосило про початок "стрімкого контрнаступу". Вірменська влада, зі свого боку, заявила, що азербайджанські військові ініціювали наступ на Нагірний Карабах. Під час конфлікту сторони використовують танки, важку артилерію й авіацію. Повідомляли про загиблих і поранених військовослужбовців та мирних жителів.
Воєнний стан ввели як у Вірменії, так і в окремих районах Азербайджану. Обидві країни, що беруть участь у конфлікті, оголосили мобілізацію.
9 жовтня під час переговорів у Москві представники Азербайджану та Вірменії домовилися про припинення вогню в Нагірному Карабасі з 12.00 10 жовтня. Однак після настання перемир'я обидві сторони звинуватили одна одну в його порушенні. Згодом Алієв кілька разів повідомляв про взяття під контроль Баку населених пунктів у Нагірному Карабасі.