"Я був дипломатом багато років і вважаю, що називати Путіна вбивцею було помилкою Байдена. Він не помилився в оцінці Путіна. Але помилка полягала в тому, що президент не повинен був висловлювати це публічно", – пояснив дипломат.
На його думку, висловлювання Байдена мало позначилося на зовнішній політиці США.
"Готовність Байдена зустрітися з Путіним і говорити про зброю масового ураження, про тероризм – це було частиною його політики із самого початку. Але друга, і теж важлива, частина його політики – це протистояти кремлівській агресії, включно із цією агресію щодо України", – додав Гербст.
Контекст
Після інтерв'ю Байдена, опублікованого 17 березня, у якому він назвав Путіна вбивцею, почався новий виток кризи в російсько-американських відносинах. Глава Білого дому сказав, що Путін заплатить за втручання в американські вибори. За даними американської розвідки, Росія проводила кампанію з дискредитації Байдена під час виборів 2020 року, її особисто санкціонував Путін.
У день публікації інтерв'ю Байдена МЗС Росії викликало свого посла у США для консультацій до Москви. У МЗС РФ пояснили, що консультації з послом потрібні для того, щоб проаналізувати, "що робити й куди рухатися" в контексті відносин між Росією і США.
18 березня Путін відповів на слова Байдена. Він побажав американському колезі здоров'я й додав: "Хто як обзивається, той сам так називається". Путін також запропонував Байдену 19-го або 22 березня поговорити у "прямому ефірі" про двосторонні відносини Росії і США та про стратегічну стабільність.
У Білому домі у відповідь заявили, що Байден у січні вже провів телефонні переговори з президентом РФ і "є інші світові лідери, із якими він ще не взаємодіяв". Прессекретарка Байдена Джен Псакі зазначила, що глава Білого дому найближчими днями "буде дуже зайнятий".
Телефонна розмова між президентами двох країн відбулася 13 квітня. Байден наголосив на "незмінній підтримці Сполученими Штатами суверенітету й територіальної цілісності України" та висловив занепокоєння нарощуванням військової присутності Росії на кордоні з Україною й в окупованому Криму. Також він "чітко дав зрозуміти, що Сполучені Штати будуть твердо відстоювати свої національні інтереси у відповідь на дії Росії, такі як вторгнення в кіберпростір і втручання у вибори", повідомили в Білому домі.
Протягом останніх двох місяців США ввели кілька пакетів нових антиросійських санкцій. Зокрема, 15 квітня вирішили застосувати обмеження, які стосуються 32 осіб, імовірно, причетних до втручання у вибори президента США 2020 року, і шести технологічних російських компаній, які надають кіберпідтримку російським спецслужбам. Окрім того, міністерство фінансів США видало директиву, яка забороняє американським фінансовим інститутам безпосередньо купувати боргові зобов'язання, випущені Центробанком, Фондом національного добробуту РФ або міністерством фінансів після 14 червня 2021 року.
Також у співпраці з Євросоюзом, Великобританією, Австралією та Канадою США ввели санкції проти восьми компаній і фізосіб, пов'язаних з окупацією Росією Криму та репресіями на півострові.
+11 Київ
