Операція "Павутина" може вплинути на позицію керівництва США щодо України – аналіз Київського безпекового форуму

"В умовах, коли за кожним рухом стоїть ризик ще більшої ескалації, виникає нова дипломатія – дипломатія ставок, а не компромісів", – ідеться в публікації.

Фраза президента США Дональда Трампа про те, що "за два тижні ми дізнаємося", – не так констатація, як погроза у відтермінованій формі, зазначає автор. З погляду теорії стратегічної поведінки, це типова мова ультиматумів в обгортці невизначеності, пише він.

Зазначають, що США скерували на переговорний процес особистих представників, але й далі дотримуються формули: якщо прогресу з боку РФ не буде – формат взаємодії зміниться. "Такий підхід розрахований на "виховання" опонента через невизначеність, у тому числі на страх перед непередбачуваністю дій у відповідь з боку США – чи то санкційний тиск, чи то допуск більш потужних та якісно нових форм збройної підтримки України. Аналогічний підхід – загроза у відстроченій формі – застосовується й до України: погроза вийти з переговорів, невизначеність з подальшими поставками зброї", – ідеться в публікації.

Водночас РФ застосовує свою техніку навколовоєнної дипломатії – демонстративні ходи для протоколу, розраховані на міжнародні ЗМІ. Експерт наголошує, що йдеться не про припинення бойових дій, а про початкову стадію процесу, у якій кожна сторона демонструє готовність до миру, але суто на своїх умовах. Росіяни своїми діями намагаються відтягнути момент прямого тиску з боку США й перевести переговори в розряд затяжного дипломатичного маневру.

"На цьому тлі будь-які загострення – ракетні удари або атаки дронів – стають частиною не лише бойової тактики, а й дипломатичної мови. Вони зчитуються не просто як військові дії, а як сигнали – докази серйозності чи готовності йти до кінця. Тобто відбувається взаємна дифузія дипломатичних та військових дій та їх синергія", – зазначає Бутко.

За його словами, у класичній теорії ігор вказано, що у грі стратегії обирають на основі припущення, що гравці, які діють раціонально, прагнуть максимізувати очікуваний виграш. Це було б досить просто зробити, якби кожен гравець знав стратегії, які оберуть його супротивники, зазначає автор. Український дроновий удар по аеродромах стратегічної авіації РФ значною мірою корегує стратегію РФ, послаблює Росію, що може позитивно вплинути на позицію керівництва США щодо України, вважає він.

"Для США постає дилема: продовжувати наполягати на миротворчості чи перейти до примусової стратегії. У будь-якому випадку ми спостерігаємо не повернення до переговорів у класичному розумінні, а продовження конфлікту іншими засобами", – зазначив радник КБФ.