+5 Київ
За даними Єврокомісії, 2024 року 63% імпорту слябів у ЄС припало на Росію. Найбільшими споживачами є Бельгія, Італія й Чехія. Перехідний період, запроваджений 12-м пакетом санкцій, дає змогу продовжувати імпорт до кінця вересня 2028 року, вказано у статті.
"Основним бенефіціаром послаблень для імпорту російських слябів є компанія NLMK Europe (дочірня компанія російського НЛМК), що має п'ять прокатних виробництв – два майданчики в Бельгії і три заводи в Данії, Франції й Італії загальною потужністю 3,1 млн тонн готової металопродукції на рік", – зазначив автор із GMK Center.
Європейські виробники сталі проти імпорту російських слябів, ідеться в матеріалі.
"Російські сляби переробляються в ЄС і продаються як європейська продукція за ціною на 50% нижчою за німецьку. Це створює неконкурентні умови", – заявив генеральний директор компанії Salzgitter AG Гуннар Греблер.
Аналогічну позицію озвучили в ArcelorMittal і US Steel Košice, зазначивши, що ринок має достатні альтернативні потужності.
У червні 2025 року 44 депутати Європарламенту надіслали лист главі Єврокомісії Урсулі фон дер Ляєн і главі Євроради Антоніу Кошті з вимогою ухвалити повну заборону імпорту російських металів. Такі звернення робили й галузеві асоціації, зокрема Eurofer і WV Stahl, повідомив портал.
"Продовжуючи імпортувати російські сляби, ми підштовхуємо європейську промисловість до зупинки виробництва. Чи став імпорт із Росії важливішим за захист європейської сталі?" – наголосив комерційний директор ArcelorMittal Europe Денис Парейн.
Аналітики зазначають, що на тлі високих енергетичних витрат, зростання імпорту з Азії й тарифних бар'єрів у США імпорт дешевих напівфабрикатів із Росії поглиблює кризу у сталеливарній галузі ЄС. На думку експертів, Європейському союзу потрібно ухвалити рішення щодо російських слябів через посилення санкцій або запровадження захисних тарифів.
