Путін закликав Іран погодитися на угоду зі США про "нульове збагачення урану"

Світ

Нелегітимний президент Росії Володимир Путін у розмовах із президентом США Дональдом Трампом, президентом Франції Еммануелем Макроном та іранськими посадовцями підтримував ідею ядерної угоди з Іраном, за якою Тегеран має відмовитися від збагачення урану. Про це 12 липня повідомило Axios із посиланням на поінформовані джерела серед європейських, ізраїльських та американських посадовців.

Видання зазначає, що це суперечить офіційним заявам, у яких РФ публічно визнавала право Ірану на збагачення урану.

Хоча США й Ізраїль завдали ударів по іранській ядерній інфраструктурі й пошкодили її, наразі залишається незрозумілим, чи вціліли центрифуги для збагачення урану, зазначає автор.

Співрозмовники Axios розповіли, що після загострення війни між Ізраїлем та Іраном Москва закликала Тегеран погодитися на "нульове збагачення" урану, щоб досягти ядерної угоди зі США. Про таку позицію Путіна Кремль нібито інформував також ізраїльський уряд. Ізраїльські джерела це підтвердили.

ЗМІ наголошує, що, враховуючи БПЛА і ракети, які Іран постачає Росії у війні проти України, іранці були розчаровані, коли Москва "не надала їм жодної значної підтримки, окрім заяв для преси" під час 12-денної війни з Ізраїлем.

Росіяни публічно і приватно дали зрозуміти, що якщо буде досягнуто угоди, вони готові вивезти високозбагачений уран Ірану, пише Axios. За словами джерел, РФ запропонувала постачати Ірану збагачений до 3,67% уран для ядерної енергетики та невелику кількість урану для дослідницького реактора в Тегерані й виробництва ядерних ізотопів.

Джерела повідомляють, що Вашингтон розглядає відновлення переговорів про нову ядерну угоду з Іраном, однією з головних вимог якої буде повна заборона іранської ядерної програми. Водночас Тегеран неодноразово заявляв, що не відмовиться від права збагачувати уран, наголошуючи, що робить це винятково з мирною метою. Спецпосланник Трампа на Близькому Сході Стів Віткофф і міністр закордонних справ Ірану Аббас Аракчі мали діалог щодо ймовірного відновлення американсько-іранських переговорів про ядерну програму Тегерана. Зустріч сторін днями нібито мала відбутися в Осло (Норвегія). Але переговорники, за словами джерел, "охололи до цієї ідеї" і шукають інше місце для проведення зустрічі.

Контекст

13 червня Армія оборони Ізраїлю завдала ударів по Ірану. Прем'єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньяху наголосив, що Іран має можливість створити дев'ять ядерних бомб. Ізраїльські війська, зокрема, завдали ударів по об'єктах, пов'язаних зі збагаченням урану.
США заперечували причетність до ізраїльської операції, але Трамп називав "чудовими" удари по Ірану. Він заявляв: якщо Тегеран не погодиться на підписання угоди щодо ядерної програми, ситуація буде гіршою.
19 червня Bloomberg із посиланням на джерела писало, що американські посадовці готуються до ймовірного удару по Ірану найближчими днями.
22 червня США завдали ударів по трьох ядерних об'єктах Ірану у Фордо, Натанзі й Ісфахані, уперше в історії застосувавши 13-тонні бомби. Трамп сказав, що якщо миру не буде досягнуто, "для Ірану настане ще більша трагедія, ніж та, за якою світ спостерігав протягом останніх восьми днів".
Міністр закордонних справ Ірану Аббас Аракчі засудив атаку США й заявив про "право на законну відповідь для захисту свого суверенітету, інтересів і народу".
22 червня державний секретар США Марко Рубіо закликав Іран відновити переговори про ядерну угоду. Він зазначив, що у Вашингтоні готові до миру, "якщо до нього готовий режим аятол".