Росія не може дозволити собі другий фронт

Світ

Події на Кавказі й на Близькому Сході продемонстрували, що у країни-агресора Росії немає сил воювати ще на одному фронті, окрім України. Таку думку в інтерв'ю Welt, яке опублікували 9 жовтня, висловив колишній директор ЦРУ, екскомандувач Центрального командування США Девід Петреус.

Петреус погодився із президентом США Дональдом Трампом у тому, що силам НАТО в Європі треба збивати російські літаки, якщо вони наступного разу залетять в одну із країн Альянсу (19 вересня три російські винищувачі МіГ-31 залітали в Естонію).

Після цього журналіст запитав, чи відповідає інтересам Кремля "другий фронт", який можуть відкрити, на тлі проблем РФ на війні, яка вже є в Україні.

"Росія не може дозволити собі другий фронт. У неї не було сил навіть допомогти Вірменії [у її війні з Азербайджаном у Карабаху] чи [тепер уже колишньому президенту Сирії] Башару Асаду", – відповів ексглава ЦРУ.

Він нагадав, що раніше, коли режим Асада в Сирії "опинився під тиском" (імовірно, ідеться про початок громадянської війни 2011 року, яка переросла в міжнародний конфлікт), російські військові прийшли на допомогу Асаду разом із терористами ліванської "Хезболли" й бійцями з Ірану.

"Цього разу нікого з них там не було. Саме тому сили спротиву Ахмеда аш-Шараа змогли повалити режим, який був при владі понад 50 років", – вважає Петреус.

На його думку, зараз Європа "бере на себе дедалі більшу відповідальність" у підготовці до ймовірної російської агресії.

Контекст

У Нагірному Карабаху, який оголошував про незалежність частини Азербайджану, до 2023 року відбувалася війна різної інтенсивності за участі Вірменії. Незважаючи на наявність там російських "миротворців", війна не припинялася, також Москва не підтримала Єревана, незважаючи на зобов'язання в межах Організації Договору про колективну безпеку.
28 вересня 2023 року "влада" невизнаного Нагірного Карабаху оголосила про припинення існування "республіки" з 1 січня 2024 року. 8 серпня 2025 року між главами Вірменії й Азербайджану у Вашингтоні було підписано "Угоду про мир і встановлення міждержавних відносин між Азербайджанською Республікою та Республікою Вірменія". Вона передбачає продовження роботи для її ратифікації і зміцнення миру.