-1 Київ
Про Євросоюз, його оборону і розширення
Міністр оборони Німеччини Урсула фон дер Ляєн
Ми хочемо залишатися трансатлантичними і водночас ставати більш європейськими. Ідеться про Європу, яка і у військовому плані може збільшити свою міць. Отже, вона зможе бути автономнішою й відповідальнішою – зрештою, так само і в НАТО. Це наше європейське завдання на майбутнє. Початок покладено: ми запустили Європейський оборонний союз. Ми політично налаштовані створити "армію європейців"!
Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг
Я вітаю зусилля ЄС у сфері оборони. Вони дають можливість далі зміцнювати європейську опору всередині НАТО і сприяти ефективнішому розподілу тягаря (щодо гарантування безпеки. – "ГОРДОН"). Але з можливістю з'являється ризик: ризик ослаблення трансатлантичних зв'язків, ризик дублювання того, що робить НАТО, і ризик дискримінації членів Альянсу, що не входять у ЄС. Цих ризиків слід уникнути. Реальність така: Європейський союз не може захистити Європу самостійно. Європейські лідери вже неодноразово підкреслювали це. Країни НАТО, які не входять до ЄС, відіграють фундаментальну роль у захисті Європи. Після Brexit 80% витрат НАТО на оборону буде надходити від союзників, які не є членами ЄС.
Однак це не тільки про гроші. Це також про географію. Важко уявити собі європейську безпеку без тісної участі Норвегії на півночі, Туреччини – на півдні Сполучених Штатів, Канади і Великобританії – на заході. Але якщо ми усунемо ризики і максимально використаємо можливості, якщо дії ЄС будуть доповнювати дії НАТО, а не розглядатися як альтернатива, то я бачу великий потенціал для покращення європейської безпеки.
Міністр збройних сил Франції Флоранс Парлі
Ті, хто уважно читав Стратегію національної безпеки США, помітили, що вони переорієнтовуються на найбільші загрози. Це розумно. Але що це означає для нас, європейців? Якщо нам надходять погрози з боку наших безпосередніх сусідів, зокрема, з півдня, ми маємо бути готові протистояти цим загрозам, навіть якщо Організація Об'єднаних Націй або Північноатлантичний альянс захочуть брати в цьому менш активну участь. І саме тому нам потрібна наша власна автономна стратегія в найкращому сенсі цього слова, наша здатність захистити себе, не закликаючи США на допомогу.
Безпека Європи нероздільна. Це не ЄС чи НАТО. Це неправильна дискусія. Потрібно зосередитися на загрозах сьогодення і завтрашнього дня. Потрібно надати можливість тим, хто хоче і може діяти.
Прем'єр-міністр Молдови Павел Філіп
Зовсім нещодавно ЄС опублікував свою стратегію для Західних Балкан, у якій виклав мету розширення. На додаток до конкретних і амбітних елементів цієї стратегії було послано важливий сигнал: ЄС подолав свої внутрішні труднощі і з упевненістю дивиться в майбутнє. Я хотів би закликати наших партнерів із ЄС подумати про аналогічний підхід та аналогічне стратегічне зобов'язання щодо Східної Європи. Я впевнений, що це внесе більше ясності, визначеності і стабільності в цей регіон і в кожну країну зокрема.
На Молдову немає жодного тиску з боку ЄС, зовсім навпаки. Ми підштовхуємо. Ми наполягаємо. Ми часто набридаємо високопосадовцям із Євросоюзу, тому що хочемо наблизитися до Європи.
Президент Європейської комісії Жан-Клод Юнкер
Західні Балкани – це дуже складний, дуже чутливий регіон Європи. Нам потрібно знати, що ми є відповідальними. І перспективою приєднання ми повинні експортувати стабільність на Західні Балкани, а не імпортувати нестабільність із Західних Балкан у Європейський союз. Однак умова полягає в тому, щоб західнобалканські країни врегулювали свої прикордонні суперечки, перш ніж вони зможуть стати членами Європейського союзу.
Про ситуацію на Близькому Сході
Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш
На Близькому Сході ми стикаємося із цим гордієвим вузлом. Там завжди були конфлікти – від початку цивілізації. І за останні кілька десятиліть ми звикли до низки конфліктів і криз. Але завжди було це розуміння: можливо, наївне, що міжнародна спільнота зможе впоратися з кожним окремо або послідовно.
Що змінилося – то це те, що сьогодні на всьому Близькому Сході – безлад, плутанина з низкою ліній розломів, які перетинають одна одну і є взаємопов'язаними.
Прем'єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньяху
Пом'якшення санкцій, яке забезпечила іранська угода, не приборкало Іран. Це не зробило їх стриманішими внутрішньо і не зробило їх стриманішими зовні. Фактично це випустило на волю небезпечного іранського тигра.
Екс-держсекретар США Джон Керрі
Нетаньяху сказав, що через 10 років Іран буде на шляху до створення ядерного арсеналу. Це просто неправильно. Це принципово неправильно щодо іранської угоди.
Для Європи, світу критично необхідно упевнитися, що ми дотримуватимемося цієї угоди, тому що повернутися назад... Ми знаємо, як виглядає світ без ядерної угоди з Іраном. Це не найкраще місце.
Про введення миротворців ООН на Донбас
Міністр закордонних справ Німеччини Зігмар Габріель
Ідея надійної місії "блакитних касок" на Донбасі надзвичайно складна. Я знаю, що ідеї щодо реалізації, які є у Росії, і ті, які є у нас, далекі одна від одної. Але варто спробувати. У діалозі з російським та українським урядами ми повинні не послаблювати спроби, а неухильно розвивати цю ідею далі. Уведення такої місії, встановлення припинення вогню і відведення важких озброєнь можуть зробити можливим поетапне зняття санкцій.
Спецпредставник Держдепартаменту США щодо України Курт Волкер
Росія каже, що піклується про жителів Східної України, каже, що хоче захистити російськомовних, каже, що саме тому вона підтримує ці зусилля (щодо врегулювання конфлікту. – "ГОРДОН"). Найкраще, що ми могли б зробити, щоб захистити людей, гарантувати безпеку, створити мир, – це миротворчі сили ООН, які фактично покладуть край конфлікту і створять простір, де можна було б повністю реалізувати Мінські угоди.
Про Україну
Міністр закордонних справ Канади Христя Фріланд
Сьогодні в Україні 200 канадських чоловіків і жінок в одностроях навчають українських солдатів, тому що ми вважаємо, що безпека України є проблемою всього світу.
Україна відмовилася від своєї ядерної зброї в обмін на Будапештський меморандум. І якщо цей меморандум нічого не значить, в Україну можуть вторгнутися і захопити її територію, то який меседж це посилає іншим потенційним ядерним державам?
Екс-міністр оборони США Роберт Гейтс
У 2008 році ми бачили кібератаку на Естонію, у серпні того самого року бачили вторгнення в Грузію, потім – інші події, а потім, у 2014 році, – те, що відбулося в Криму. Я веду до того, що яким би позбавленим надії це не здавалося, поки Володимир Путін є президентом Росії, буде дуже важко прийти до якого-небудь розв'язання війни у Східній Україні.
Ситуація у Східній Україні дає йому можливість посилювати або знижувати напруженість чи масштаби конфлікту на свій розсуд.
Заступник генсека НАТО Роуз Геттемюллер
Цього року виповнюється 10-та річниця саміту в Бухаресті, на якому чотири країни занесли до списку країн, зацікавлених у вступі в НАТО і яких НАТО вітає. До них належать Грузія, Україна, колишня югославська Республіка Македонія та Боснія і Герцеговина. Зазначу, що з цих чотирьох країн усі чотири зацікавлені в НАТО. Але одна, а саме Україна, офіційно не заявила, що прагнення отримати План дій щодо членства є питанням національної політики. А це крок, який країна повинна зробити на шляху до членства в НАТО.
Про Росію
Екс-віце-президент США Джо Байден
Сьогодні Кремль і Путін роблять усе можливе, щоб демонтувати ліберальний світовий порядок, послабити НАТО, підірвати західні демократії і зруйнувати трансатлантичне партнерство. Я не думаю, що мета цього полягає у відновленні Радянського Союзу. Це тільки одна думка. Я думаю, мета в тому, щоб демонтувати ліберальний світовий порядок. Причина, чому він і Кремль роблять це, – чисте самозбереження. Не Росії, а їхнього чистого особистого інтересу. Кремлю легше тиснути на лінії розломів у західних суспільствах, ніж мати справу із зяючими тріщинами у своїй країні і керівництві: крихкістю їх багатоетнічної держави, мертвою хваткою нафти і газу на економіці, мережею спілок, які тримаються разом лише з примусу, а також тим фактом, що населення старіє і скорочується. Майже з будь-якого об'єктивного критерію ця країна і нація є у серйозному занепаді.
Радник президента США з національної безпеки Герберт Макмастер
Можливо, ви чули, що у Сполучених Штатах в наші дні досить складно ухвалити закон, який би підтримали обидві партії. Це досить складно. За винятком одного випадку – санкцій проти Росії, коли результати голосування були 98 проти двох. Це зробили можливим головним чином сама Росія і самі росіяни, займаючись підривною політичною діяльністю.
Президент України Петро Порошенко
Для тих, хто відстоює необхідність зрозуміти інтереси Росії, мій заклик простий. Перше: вам потрібно зрозуміти, що таке "русский мир". Прикладів багато. Тільки порівняйте рівень життя в колишньому Кенігсберзі з життям у Мюнхені. Або територію Карелії, яку Росія анексувала 80 років тому, з фінською Карелією. Або Курильські острови, які Москва захопила після Другої світової війни. Різниця між "русским миром" і вільним світом вражає. Міфологічний цар Мідас міг перетворити на золото все, до чого торкався. "Русский мир" перетворює все, до чого торкається, на руїни і занепад.
