"Снайперський туризм" під час війни в Боснії. Прокуратура Мілана розпочала розслідування 

Видання нагадало, що понад 10 тис. людей загинули в Сараєві внаслідок постійних обстрілів і снайперського вогню протягом 1992–1996 років після того, як Боснія і Герцеговина проголосила незалежність від Югославії.

Снайперів автори публікації називають, "мабуть, найстрашнішим елементом життя в облозі Сараєва", бо вони "навмання стріляли в людей на вулицях, зокрема й у дітей, ніби це була відеогра чи сафарі". Організаторами цього були солдати армії колишнього лідера боснійських сербів Радована Караджича, якого 2016 року визнали винним у геноциді й інших злочинах проти людяності.

Розслідуванню в Італії передував позов, поданий міланським письменником Еціо Гаваццені, який зібрав докази щодо звинувачень, а також звіт, який надіслав прокурорам колишній мер Сараєва Бенджамін Карич.

Гаваццені сказав, що вперше прочитав про "туристів-снайперів" в італійській пресі в 1990-х роках, але лише після перегляду документального фільму "Сараєво. Сафарі" 2022 року почав розслідувати цю справу далі. У стрічці колишній сербський солдат розповідав, як представники Заходу стріляли по цивільному населенню з пагорбів навколо Сараєва. Сербські ветерани війни заперечують ці заяви, ідеться в статті.

Як стверджує письменник, серед так званих "туристів-снайперів" було "багато, багато, багато італійців", а також німці, французи, англійці. Це були багаті люди, які платили великі суми грошей, щоб їх відвезли розстрілювати мирних жителів "без жодних політичних чи релігійних мотивів, заради розваги й особистого задоволення". Письменник встановив особи деяких італійців, котрі можуть бути причетними до злочину і яких, як очікують, допитають прокурори найближчими тижнями.

Журналісти зазначили, що, ймовірно, найвідомішими жертвами снайперського вогню в Сараєві стали Бошко Бркіч і Адміра Ісміч. Подружжя вбив снайпер 1993 року під час спроби перетнути міст. Їхню історію задокументували у фільмі "Ромео і Джульєтта в Сараєві".