Зустріч відбулася онлайн, Сполучені Штати представляла виконувачка обов'язків заступника міністра оборони з політичних питань Аманда Дорі.
"Лідери країн підтвердили свою непохитну підтримку суверенітету, територіальної цілісності та євроатлантичних прагнень України, а також висловили стурбованість зростанням російської військової активності в регіоні", – заявили представники міністерств.
Дії Росії підривають деескалацію напруженості, якої досягли завдяки угоді за посередництва ОБСЄ 27 липня минулого року, додали в Пентагоні.
"Лідери підтвердили зобов'язання щодо навчання і підтримки для нарощування потенціалу українських сил, збереження територіальної цілісності країни та подальшого просування до оперативної сумісності НАТО", – зазначають у повідомленні.
Контекст
У 2014 році, одразу після анексії Криму, на сході України Росія почала збройну агресію. Бойові дії тривають між Збройними силами України з одного боку та російською армією і підтримуваними Росією бойовиками, які контролюють частину Донецької і Луганської областей, – з іншого. Офіційно РФ не визнає свого вторгнення в Україну, незважаючи на надані Україною факти та докази.
22 липня 2020 року тристороння контактна група погодила режим повного й усеосяжного припинення вогню на Донбасі з опівночі 27 липня. Українська сторона регулярно заявляє про випадки порушення бойовиками режиму припинення вогню.
На початку 2021 року ситуація на Донбасі загострилася. Штаб операції Об'єднаних сил неодноразово повідомляв, що противник веде снайперський вогонь. У лютому перший президент України, голова української делегації у тристоронній контактній групі з урегулювання конфлікту на Донбасі Леонід Кравчук заявив, що "перемир'я вже просто немає".
1 квітня в Офісі президента України повідомили, що від початку 2021 року російсько-окупаційні війська на Донбасі порушили режим припинення вогню понад 570 разів. Президент України Володимир Зеленський розповів 6 квітня, що від початку дії липневого перемир'я на Донбасі загинуло 28 українських військовослужбовців, із них 23 – від початку поточного року.
Наприкінці березня – на початку квітня ЗМІ та очевидці почали публікувати відеодокази, що Росія активно перекидає військову техніку у Крим через Керченський міст і стягує війська до кордону з Україною (за оцінками американських посадовців, РФ могла перекинути до кордону майже 4 тис. військовослужбовців).
30 березня головнокомандувач Збройних сил України Руслан Хомчак підтвердив, що РФ нарощує військо поблизу кордону з Україною і в окупованому Криму, що "створює загрозу військовій безпеці держави". Українська розвідка заявила, що Росія хоче розширити військову присутність на підконтрольній бойовикам "ДНР" і "ЛНР" території шляхом введення регулярних підрозділів збройних сил РФ, і не відкинула спроби просування російських військ углиб території України.
За даними CIT, Росія 4 квітня перекидала військовослужбовців 76-ї гвардійської десантно-штурмової дивізії, бійці якої відомі як "псковські десантники", із Псковської області в окупований Сімферополь. 2014 року ця дивізія брала участь у захопленні Криму та війні на сході України. Розслідувачі CIT підтвердили перекидання інших частин до українських кордонів. Зокрема, 74-ї гвардійської мотострілецької бригади з Кемеровської області у Воронезьку.
7 квітня група CIT виявила польовий табір під Воронежем. За інформацією розслідувачів, це новий табір, який ще формують, але він уже досить великий. Місцеві жителі кажуть, що це "поле довжиною 3– 4 км, повністю заставлене технікою". Розслідувачі зазначають, що табір розташований за 170 км по дорозі від кордону України, російські військові можуть зробити марш-кидок за добу.
Через ескалацію ситуації на Донбасі командування військ США в Європі оголосило максимальну готовність. Колишній командувач американської армії в Європі Бен Годжес припустив, що стягування військ може бути "позерством Росії" і "перевіркою" адміністрації нового президента США Джо Байдена.
-2 Київ
