У Білорусі відреагували на ідею перенесення засідань ТКГ щодо Донбасу з Мінська

Світ

У Білорусі "не ганялися за лаврами миротворців", а виконували обов'язки, про які офіційний Мінськ попросили. Про це, коментуючи ідею перенесення засідань тристоронньої контактної групи (ТКГ) з урегулювання конфлікту на Донбасі, в інтерв'ю телеканалу "Беларусь 1" 10 квітня заявив міністр закордонних справ республіки Володимир Макей, пише пресслужба МЗС країни.

Проти проведення переговорів щодо Донбасу в Мінську виступив голова української делегації у ТКГ, перший президент незалежної України Леонід Кравчук. В ефірі телеканала "Україна 24" він зазначав, що Білорусь "перебуває під каблуком Росії". На думку Кравчука, із країн колишнього соціалістичного табору майданчиком для переговорів може стати Польща.

Макей у відповідь зазначив, що неважливо, де саме проводитимуть засідання, а головне у них – результат. Пропозицію Кравчука глава МЗС Білорусі назвав "сміховинною" – "вже "нейтральнішої" країни, ніж Польща, в усьому світі не знайти".

"Ми не ганялися за лаврами миротворців. Нас попросили посприяти в урегулюванні кризи на сході України, і ми сумлінно постаралися виконати це прохання. Не хочуть вони працювати далі – будь ласка, нехай шукають інше місце", – сказав Макей.

Кравчук говорив, що Білорусь – недемократична країна, котра "душить мітингувальників, які мирно висловлюють свою позицію". Мати майданчик для переговорів щодо миру в такій країні – про це навіть незручно говорити, зазначав він. "Якщо Мінськ, я відразу заяву на другий день [напишу]: я прошу звільнити мене з посади. Я в Мінськ до [на його думку, президента Білорусі Олександра] Лукашенка не поїду. Це вже вирішено", – заявляв голова української делегації у ТКГ з урегулювання конфлікту на Донбасі.

За словами віцепрем'єр-міністра – міністра з питань тимчасово окупованих територій Олексія Резнікова, Україна шукатиме інше місто замість Мінська для переговорів ТКГ після карантину, оскільки Білорусь утратила довіру.

Контекст

У 2014 році, відразу після анексії Криму, на сході України Росія почала збройну агресію. Бойові дії відбуваються між Збройними силами України з одного боку та російською армією і підтримуваними Росією бойовиками, які контролюють частину Донецької і Луганської областей, – з іншого. Офіційно РФ не визнає свого вторгнення в Україну, незважаючи на оприлюднені Україною факти і докази.
Переговори про врегулювання конфлікту ведуть у межах ТКГ (Україна – ОБСЄ – Росія) і "Нормандської четвірки" (Україна – Німеччина – Франція – Росія). Мінськ став місцем зустрічей ТКГ у 2014 році. Зараз через пандемію коронавірусу засідання ТКГ проводять у форматі відеозв'язку.
Відносини України та Білорусі стали напруженими у 2020 році на тлі виборів у Білорусі й у зв'язку із протестами, які після них розпочалися. У серпні Білорусь, незважаючи на прохання української влади, відмовилася видавати бойовиків ПВК "Вагнер", яких підозрюють в участі у війні на Донбасі, а передала їх Росії.
Після цього Міністерство закордонних справ України вперше в історії відкликало для консультацій до Києва посла в Білорусі Ігоря Кизима. У вересні він повернувся до Мінська.
Влада Білорусі звинувачує Україну у причетності до опозиційних протестів у країні. Україна звинувачення заперечує, а міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба називав їх фантасмагоричними.