-3 Київ
США можуть розширити санкції проти Росії, введені через ситуацію з отруєнням опозиційного політика Олексія Навального. Про це на брифінгу 3 березня розповів офіційний представник Держдепартаменту США Нед Прайс, трансляцію вели в YouTube.
Прайс наголосив, що Вашингтон вважає відповідальними за отруєння російські спецслужби. "Серед тих структур, проти яких ми ввели санкції, є Федеральна служба безпеки Росії, ФСБ. Я думаю, це чітко свідчить про те, на кому, на нашу думку, лежить провина", – зауважив він.
Представника Держдепу запитали, чому обмеження не торкнулися бізнесменів, наближених до президента РФ Володимира Путіна, ввести санкції проти яких просив Фонд боротьби з корупцією Навального. Він відповів, що, ухвалюючи рішення про санкції, США спиралися на дані з відкритих джерел, а також на власні джерела в уряді Штатів.
"І об'єкти тих санкцій, які ми сьогодні ввели, відповідають нашим критеріям для запровадження санкцій відповідно до різних законів і розпоряджень виконавчої влади. Це, звичайно, не означає, що те, про що ми оголосили сьогодні, вичерпує наші зусилля з притягнення Росії до відповідальності за порушення прав людини. Якщо ми вважатимемо, що в наших інтересах розширити коло об'єктів наших санкцій за порушення прав людини, які пов'язані зі справою пана Навального або стосуються загальнішої поведінки Росії, нам потрібно буде визначити, наскільки це відповідає критеріям, про які я говорив. Якщо це буде в наших інтересах, то я вважаю, що ви почуєте про подальші політичні кроки", – додав він.
2 березня ЄС ввів санкції проти чотирьох російських чиновників: генерального прокурора Росії Ігоря Краснова, голови Слідчого комітету Олександра Бастрикіна, голови Федеральної служби виконання покарань Олександра Калашникова і глави Росгвардії Віктора Золотова.
Слідом за ЄС санкції ввели і США. Крім Краснова і Калашникова, під них потрапили директор ФСБ Олександр Бортников, глава управління Кремля з внутрішньої політики Андрій Ярін, перший заступник глави адміністрації президента Сергій Кирієнко і двоє заступників міністра оборони.
Санкції у ЄС і США пояснюють ситуацією з отруєнням і переслідуванням російського опозиціонера Олексія Навального.
У МЗС РФ заявили, що Білий дім "намагається культивувати образ зовнішнього ворога" і довів двосторонні відносини "до точки повного замерзання", а також пообіцяли відповісти на санкції, не обов'язково симетрично.
Навальний повернувся до Росії з Німеччини 17 січня, де його лікували після отруєння бойовою речовиною класу "Новачок". Політик був у комі 18 днів. Опозиціонер вважає замах на себе терористичним актом, організованим ФСБ за наказом президента РФ Володимира Путіна.
Одразу після повернення його затримали в аеропорту "Шереметьєво" у справі "Ів Роше" і заарештували на 30 діб (у межах справи він дістав умовний строк і мав реєструватися у слідчих, але не робив цього через лікування в Німеччині).
Симоновський суд Москви 2 лютого на виїзному засіданні в Мосміськсуді замінив Навальному умовний строк на реальний у справі "Ів Роше". З урахуванням часу, проведеного під домашнім арештом, політик пробуде в колонії загального режиму два роки і 6,5 місяця.
Після арешту Навального в Росії розпочалися масові акції протесту. За оцінкою команди опозиціонера, в акціях 23 січня по всій країні брало участь 250–300 тис. осіб, 31 січня – 200–300 тис. 2 лютого, у день суду над Навальним, у РФ провели нові мітинги, але вони були не такими масовими. 4 лютого у штабі Навального повідомили, що до весни не мають наміру організовувати акції протесту. Однак за кілька днів передумали й анонсували нову акцію, яка відбулася 14 лютого.
20 лютого російський суд відмовився виконувати рішення ЄСПЛ і звільнити Навального та визнав законним рішення про заміну політику умовного строку на реальний.
Наприкінці лютого Навального етапували у виправну колонію №2 в місті Покров Владимирської області.
