У Німеччині заарештували українку у справі про шпигунство для Росії

Світ

21 січня у столиці Німеччини Берліні заарештували громадянку України, яку підозрюють у шпигунстві на користь країни-агресора Росії. Про це поінформувала Генеральна прокуратура ФРН.

"21 січня федеральна прокуратура, діючи на підставі ордера на арешт, який видав слідчий суддя федерального суду 30 грудня 2025 року, заарештувала в Берліні громадянку Німеччини й України Ілону В., [...] підозрювану в роботі на розвідувальну службу іноземної держави", – ідеться в повідомленні.

Згідно з матеріалами слідства, Ілона В. щонайменше з листопада 2023 року підтримувала контакти з людиною з посольства РФ у Берліні, яка працює в російській розвідці.

"У кількох випадках обвинувачена надавала їй інформацію, яка стосується війни між РФ і Україною. Вона збирала інформацію про учасників важливих політичних подій і дані про місце розташування підприємств збройової промисловості, випробування дронів і заплановані постачання БПЛА в Україну", – вказано в релізі.

Також німецькі правоохоронці з'ясували, що "із власною метою Ілона В. іноді зв'язувалася з колишніми співробітниками федерального міністерства оборони, з якими була особисто знайома".

"В окремих випадках обвинувачена допомагала своєму контакту в російському посольстві відвідувати політичні заходи в Берліні під вигаданими іменами, щоб установити контакти, які мають стосунок до розвідувальної служби", – пояснили в Генпрокуратурі Німеччини.

За її даними, обшуки в межах розслідування проводили не лише в Ілони В., а й у ще двох підозрюваних, які поки на волі.

Контекст

У жовтні 2025 року Служба зовнішньої розвідки України інформувала, що російські спецслужби намагаються замінити своїх розвідників, котрі діяли у країнах Європи нібито як дипломати й були вислані, на "одноразових агентів". За даними СЗР, зафіксовано 47 випадків обвинувачення у шпигунстві на користь Москви в Польщі, 20 – в Естонії, 19 – у Латвії, 12 – у Німеччині й 10 – у Сполученому Королівстві. Загалом підозрюваними в роботі на Росію стало 130 осіб у 12 європейських країнах, зазначили у службі.
За її даними, для вербування європейців спецслужби країни-агресора використовують інтернет, соцмережі, церкви, спортивні клуби й масові заходи.