+5 Київ
Автор статті зазначив, що експерти скептично ставляться щодо здобуття Трампом Нобелівської премії миру. Це пояснюють тим, що відзнаку дають за заслуги 2024 року, коли його тільки обрали на посаду президента США, але він не вступив на неї.
Водночас ЗМІ зазначає, що угода про мир в Газі може бути вагомим аргументом на користь Трампа. На думку європейських посадовців, глава Білого дому поспішає припинити війну між Ізраїлем і палестинським угрупованням ХАМАС до оголошення лауреата Нобелівської премії миру, яке відбудеться 10 жовтня. Це могло б вплинути на рішення норвезького Нобелівського комітету, пише FT.
Видання також вказує на те, що, попри заяви Трампа, нібито він не хоче здобути відзнаку, він "заявляв про велику образу для США", якщо її присудять не йому. FT підкреслює, що Трамп часто гіперболізував свої мирні зусилля й наголошував, що завершив сім воєн, чого до нього не робив ніхто.
Також видання називає натяки Трампа про те, що він заслуговує на Нобелівську премію миру, "безпрецедентною лобістською кампанією", у якій також беруть участь лідери низки країн і політики США.
Натомість директорка Інституту досліджень миру в Осло Ніна Грегер зазначила, що тиск на комітет і постійні заяви Трампа про те, що він гідний кандидат, – "не дуже мирний підхід". За словами норвезьких посадовців, Трамп тиснув на норвезький уряд, порушуючи питання про нагороду щонайменше в одній телефонній розмові з міністром фінансів і колишнім генеральним секретарем НАТО Єнсом Столтенбергом.
Міністр закордонних справ Норвегії Еспен Барт Ейде підкреслив, що Нобелівський комітет є незалежним від уряду і що він має "солідний досвід" пояснення цього різним країнам.
FT звертає увагу, що в Норвегії мало хто вірить, що премію миру здобуде президент США, через що у країні відчувається занепокоєння щодо ймовірної відповіді Трампа у вигляді тарифів чи інших заходів, якщо він не переможе. Це може вплинути на комітет, щоб обрати когось, хто зміг би "заспокоїти Трампа", наприклад особу або правозахисну групу, яку не вважають ворожою до США чи Ізраїлю.
Проте, за словами директора з досліджень Норвезького інституту міжнародних справ Галварда Лейри, деякі члени комітету натякнули, що "недобре реагують" на тиск, що може призвести до провокаційних наслідків. Грегер припускає, що переможцем можуть обрати Міжнародний кримінальний суд або Комітет захисту журналістів. Таке рішення, імовірно, роздратує Трампа, оскільки його адміністрація запровадила санкції проти МКС і вжила заходів для обмеження роботи журналістів, які висвітлюють події в Білому домі й Пентагоні. Також співрозмовники FT припустили, що Нобелівську премію миру можуть віддати Центру екстреного реагування в Судані.
