$38.99 €42.16
menu closed
menu open
weather +12 Київ

У Спілці журналістів Білорусі заявили, що на страйк планує вийти технічний персонал державних ЗМІ, а не кореспонденти

У Спілці журналістів Білорусі заявили, що на страйк планує вийти технічний персонал державних ЗМІ, а не кореспонденти Співробітники білоруських державних ЗМІ готові приєднатися до страйку
Фото: ЕРА

Техперсонал "Білтелерадіокомпанії" заявив про намір почати страйк відповідно до закону, пообіцявши відсутність перебоїв із мовленням. Про це заявив глава Спілки журналістів Білорусі Андрій Кривошеєв.

Глава Спілки журналістів Білорусі Андрій Кривошеєв підтвердив, що співробітники державної "Білтелерадіокомпанії" збираються вийти на страйк. Однак не журналісти, а технічний персонал, повідомив він у коментарі російському агентству "РИА Новости".

Напередодні в "Білтелерадіокомпанії" заявили, що сотні співробітників готові почати страйк, якщо державне телебачення не почне показувати правду про те, що відбувається в Білорусі, повідомляло "Радые Свабода".

За словами Кривошеєва, серед співробітників компанії є ті, хто підтримує страйк, і ті, хто проти. Кілька людей уже вирішило звільнитися.

За його словами, запланований страйк не позначиться на якості мовлення "Білтелерадіокомпанії", яка об'єднує державні телеканали і радіостанції Білорусі.

Від початку протестів із державних телеканалів у Білорусі звільнилося кілька телеведучих і журналістів, зокрема глава президентського пулу, ведучий ОНТ Дмитро Семченко.

Білоруські державні ЗМІ називали протестувальників провокаторами, знімали незбалансовані сюжети про затриманих, у яких запитували, "чи будуть вони ще робити революцію". 13 серпня на телеканалі "Беларусь 1" вийшов сюжет про допит опозиційного активіста Юрія Воскресенського. У ньому йшлося про плани "з дестабілізації ситуації в Білорусі", а в цей час показували гаманець із символікою Служби безпеки України та карткою із зображенням лідера Організації українських націоналістів Степана Бандери.

Із 4-го до 8 серпня в Білорусі проводили дострокове голосування на виборах президента, а 9 серпня відбулося основне. На пост президента балотувалося п'ятеро кандидатів. 14 серпня ЦВК оголосила остаточні підсумки виборів президента. За офіційними даними, перемогу здобув чинний президент Олександр Лукашенко, за якого проголосувало 80,1% виборців. Друге місце з 10,1% голосів посіла опозиційна кандидатка Світлана Тихановська. Решта кандидатів набрала менше ніж 2%. Водночас альтернативні екзитполи показували протилежну картину – впевнену перемогу Тихановської.

Вибори в Білорусі відбувалися без незалежних міжнародних спостерігачів. Після закриття виборчих дільниць 9 серпня в кількох містах почалися протести, які тривають до сьогодні. До акцій долучилися трудові колективи найбільших білоруських підприємств. Мітингувальники звинувачують владу у фальсифікації виборів. Для розгону протестувальників силовики застосовували спецзасоби, зокрема в Мінську вони використовували світлошумові гранати, гумові кулі і водомети.

Під час протестів затримали приблизно 7 тис. демонстрантів (за офіційними даними, понад 2 тис. із них уже відпустили), сотні дістали травми і поранення.

Іноземні держави та міжнародні організації закликали владу Білорусі утриматися від насильства. У США і Європейському союзі заявили, що вибори в Білорусі не були вільними і демократичними. ЄС не визнав результатів голосування і повідомив про намір ввести санкції проти білоруської влади.

МЗС України заявило, що "загалом поділяє позицію, висловлену Європейським союзом щодо виборів у Білорусі", і висловило "надзвичайну стурбованість" випадками необґрунтованої жорстокості правоохоронців щодо учасників мітингу і представників ЗМІ.