0 Київ
До цієї експедиції, яка відбулася у червні й липні, дослідникам не вдавалося відвідати лігво снігового барса ніде у світі з 2019 року. Виявлення лігв й дитинчат – це велика рідкість, сказав Ор'ян Йоганссон із Фонду снігового барса. Лігва тварин зазвичай розташовані у вузьких тріщинах або печерах. Йоганссон і місцевий польовий інспектор Бурен Ньям установили приблизне місцерозташування барлогів за допомогою GPS-нашийників, які раніше вдягли на 20 дорослих самок снігового барса.
Площа проживання самки снігового барса в гірському регіоні Південна Гобі в Монголії зазвичай становить приблизно 130 км², тож без нашийників науковцям навряд чи б удалося відстежити лігво.
Снігових барсів занесено до Червоної книги Міжнародного союзу охорони природи як уразливий вид. Популяцію у дикій природі оцінюють в 3920 – 6390 особин. Вони живуть у високогірних районах Центральної Азії на площі 2 млн км², що охоплює 12 країн, зокрема Китай, Індію, Киргизстан і Росію.
Відвідування лігв критично важливе для науковців, оскільки це єдиний спосіб дізнатися про середні розміри потомства і виживання дитинчат протягом перших п'яти-шести місяців життя, сказав Йоганссон. До цього віку дитинчата ховаються і не показуються разом із матерями. Відвідуючи їхні лігвища, дослідники можуть зібрати ці дані, які інакше дістати неможливо. Уся ця інформація покращує розуміння екології снігового барса й допомагає ухвалювати обґрунтовані рішення щодо охорони виду.
Фото: snowleopard.org
Фото: snowleopard.org
Фото: snowleopard.org
