"У наші часи не дуже заведено добре говорити про американців, тому що вони не люблять добре говорити про росіян. Але в цьому випадку [...] американці займають дуже прагматичну позицію, політичне рішення повернутися в угоду у них ухвалено, і вони серйозно працюють у цьому напрямі. Але це не означає, що у нас позиції збігаються в усьому. Але настрій діловий. І, чесно кажучи, спілкуватися з американцями на цю тематику дуже приємно. Сподіваюся, що це взаємно", – сказав він.
За словами російського дипломата, процес "явно рухається в правильному напрямі".
"Ми вже давно переступили екватор на переговорах. І відчуття таке, що це вже фінальна стадія розпочнеться наступного тижня. Сподіваюся, що так і буде. [...] Зараз тривають непрямі суперечки, зокрема, між іранцями й американцями щодо обсягу санкцій, які мають зняти, щодо тих кроків, які має зробити Іран, щоб можна було сказати, що він повністю повернувся до дотримання своїх зобов'язань. Але все це можна врегулювати", – пояснив Ульянов.
Він вважає, що "найважчий момент" – визначити, "хто що має робити і коли".
"Іранці не люблять цих слів – "черговість кроків", "дорожня карта". Але тут по-різному можна називати... Річ у тім, що в іранців позиція офіційна, визначена на найвищому рівні, полягає в тому, що спочатку все роблять американці, потім іранці перевіряють, чи виконали, а потім роблять усе, що від них вимагають. Чесно кажучи, важко мені особисто уявити, що така схема може спрацювати. Усе-таки американці досить чітко говорять, що вулиці з однобічним рухом не буде. Вони можуть піти в чомусь першими назустріч, але пройти весь шлях до кінця і потім чекати, коли іранці виконають свою частину роботи, вони не будуть, як я розумію. Отже, потрібно шукати компроміси", – зазначив російський дипломат.
Контекст
Президент США Джо Байден у лютому говорив, що Сполучені Штати не скасують санкцій проти Ірану доти, доки влада цієї країни не відмовиться від планів зі збагачення урану. Він називав вихід США з ядерної угоди 2015 року помилкою і під час передвиборчої кампанії припускав, що Вашингтон повернеться до діалогу з Тегераном щодо цього питання.
Переговори стосовно ядерної угоди адміністрація Байдена вирішила почати в лютому.
Рада Безпеки ООН 20 липня 2015 року схвалила угоду, спрямовану на обмеження ядерної програми Ірану в обмін на зняття з нього санкцій. Тегеран гарантував, що відмовиться від ідеї створення ядерної зброї. За 10 років, у разі виконання Іраном умов ядерної угоди, всі обмеження й умови, які є в резолюції ООН, мали припинити діяти.
8 травня 2018 року президент США Дональд Трамп оголосив, що його країна виходить зі спільного всеосяжного плану дій (СВПД) щодо Ірану, вважаючи його "катастрофічним". За словами Трампа, Тегеран обманював світову спільноту, приховуючи продовження пошуків у галузі ядерної зброї.
Іранський президент Хасан Рухані говорив, що радий виходу США з ядерної угоди. Він назвав Вашингтон "проблемним партнером" і поінформував, що і далі працюватиме за угодою із Францією, Великобританією, Німеччиною, Китаєм і Росією. Також Рухані попередив, що Тегеран може відновити збагачення урану в промислових масштабах.
6 серпня 2018 року Трамп підписав указ, який відновив санкції проти Ірану, котрі діяли до підписання ядерної угоди. Вони набули чинності 5 листопада. 8 травня 2019 року в Ірані заявили про відмову виконувати частину зобов'язань щодо ядерної угоди. 1 липня стало відомо, що ця країна перевищила ліміт запасів низькозбагаченого урану, встановлений положеннями СВПД.
У вересні 2020 року в МАГАТЕ підтвердили, що Іран почав збагачення урану, порушивши умови ядерної угоди зі світовими державами. У листопаді в організації повідомили, що іранські запаси урану вже у 12 разів перевищують поріг, встановлений ядерною угодою.
У заяві верховного представника ЄС із зовнішньої політики і політики безпеки Жозепа Борреля від 11 січня йшлося про те, що Іран розпочав збагачення урану на рівні 20% на підземному заводі Фордо.
0 Київ
