+1 Київ
Він розповів, що поспілкувався з великою групою генералів та інших офіцерів із приблизно 20 країн, які зібралися у Британському Королівському інституті об'єднаних збройних сил, щоб обговорити відтворення армійських корпусів як основну організаційну одиницю для ведення воєн.
Автор зазначає, що військові не запитують, чи реальна загроза нападу Росії на члена НАТО. Їх радше турбує, де, коли і в якій формі воно станеться. Серйозно їх непокоїть те, як мало часу вони можуть мати на підготовку.
Раніше вважали, що Путін може мати можливість протистояти НАТО за 5–10 років після завершення війни в Україні. Зараз терміни скоротилися. Згідно з оцінкою данської розвідки, зробленої на початку цього року, Росії потрібно шість місяців для локальної атаки, два роки для регіональної війни в Балтії та п'ять років для ширшого європейського конфлікту.
Збройні сили, які Путін має зараз, удвічі перевищують ті, що були в лютому 2022 року, і він продовжує набір нових солдатів. Виробництво зброї та боєприпасів різко зросло. Також у росіян уже були контакти з передовим західним озброєнням, наприклад HIMARS, тому вони мали час зрозуміти, як його нейтралізувати, пише автор. Також він зазначає, що російські війська швидко навчаються й адаптуються в Україні.
Чемпіон пише, що в галузі безпілотних літальних апаратів та електронної війни Росія, імовірно, випереджає НАТО. Крім того, вона покращила точність і живучість своїх крилатих і балістичних ракет. "Іскандер", який у публікації називають грубим еквівалентом американської ATACMS, став складним для перехоплення навіть для американських батарей Patriot.
Західних генералів також турбує демонстрація майже повної байдужості Росії до втрат. Це дає Путіну і його генералам свободу дій, якої не мають їхні колеги з НАТО, зазначено в публікації.
Автор пише, що Путін уже зараз здатний напасти на Естонію. А Захід зіштовхнеться з низкою проблем у спробі відповісти на це. По-перше, нові корпуси ще не готові. Також ці підрозділи мають дістатися східного фронту, подолавши безліч вузьких місць, вимог національних транзитних ліцензій і неадекватної інфраструктури.
НАТО має групу, яка старанно працює над цим, але навчання, які мають на меті продемонструвати Москві, що Альянс може швидко перекинути війська на схід, заплановано лише на 2027 рік.
У статті наголошують, що у Європі зараз склався жорсткіший консенсус щодо того, чи варто зупинити Путіна в Україні, навіть якщо є винятки, такі як Угорщина. Однак часу в Європи мало, а нерішучість Заходу дає Путіну можливість діяти як в Україні, так і за її межами, пише автор.
