Цемах, Сенцов, моряки та інші. Хто може повернутися в Україну та кого можуть видати Росії в межах обміну. Список G

Російські ЗМІ з посиланням на джерела повідомляли про підготовлюваний між Україною та Росією обмін ще наприкінці серпня. "Коммерсантъ" писав, що приблизно 30 утримуваних у Росії українців може бути помилувано указом президента РФ Володимира Путіна в обмін на звільнення росіян, засуджених в Україні.

Уночі 30 серпня головний редактор радіостанції "Эхо Москвы" Олексій Венедиктов заявив, що літак зі звільненими українцями в межах обміну утримуваними особами вранці має прилетіти до Києва. До того ж у соцмережах, низці ЗМІ та Telegram-каналів писали, що обмін уже відбувається.

Однак родичі політв'язнів і військовополонених моряків, які зранку 30 серпня приїхали в аеропорт "Київ" зустрічати рідних, вирушили додому ні з чим. В Офісі президента України повідомили, що "процес обміну утримуваними особами триває".

Помічник президента України Андрій Єрмак 2 вересня сказав, що "є велике сподівання, що обмін відбудеться незабаром". А російський "Інтерфакс" із посиланням на два дипломатичні джерела повідомив, що це може статися 7 вересня.

Ні Україна, ні Росія офіційно не публікують прізвищ громадян, яких готують на обмін. У ЗМІ фігурували формули "33 на 33" і "35 на 35", за якими він може відбутися.

У серпні російські правозахисники та адвокати повідомили, що кількох громадян України, які відбували покарання в різних російських колоніях, перевезли до Москви. 2 вересня адміністрація московського ізолятора "Лефортово" прийняла передачі для 24 полонених українських моряків (вони перебувають у цьому СІЗО із 2018 року), а також для ще восьми громадян України – Романа Сущенка, Володимира Балуха, Олександра Кольченка, Миколи Карпюка, Станіслава Клиха, Павла Гриба, Євгена Панова та Олексія Сизоновича, – яких, імовірно, етапували до Москви нещодавно. Ще одного українця, кінорежисера Олега Сенцова, за даними російських ЗМІ, могли доправити до московського СІЗО "Бутирка".

Видання "ГОРДОН" коротко розповідає про українців, яких Росія може відпустити в межах обміну, а також про росіян і громадян України, яких Москва вимагає натомість.

Кого можуть повернути в Україну

Полонені українські моряки

Росія обстріляла і захопила в Чорному морі катери українських ВМС "Бердянськ" і "Нікополь", а також буксир "Яни Капу", які поверталися до Одеси після спроби пройти через Керченську протоку в Азовське море 25 листопада 2018 року. Тоді затримали 24 українських моряків, пізніше їх заарештували у кримських "судах" і перевезли до Москви.

Зараз усі моряки перебувають у "Лефортово". Це Юрій Будзило, В'ячеслав Зінченко, Андрій Оприско, Сергій Цибізов, Андрій Артеменко, Володимир Терещенко, Євген Семидоцький, Віктор Беспальченко, Андрій Шевченко, Володимир Варімез, Михайло Власюк, Богдан Головаш, Сергій Чуліба, Олег Мельничук, Богдан Небилиця, Владислав Костишин, Сергій Попов, Юрій Без'язичний, Роман Мокряк, Андрій Ейдер, Андрій Драч, Володимир Лісовий, Денис Гриценко і Василь Сорока.

Усім українцям висунули обвинувачення в незаконному перетині кордону РФ.

Київ звернувся в Міжнародний трибунал із морського права, вимагаючи як тимчасові заходи зобов'язати РФ негайно звільнити моряків і кораблі. 25 травня 2019 року трибунал у Гамбурзі зобов'язав Росію негайно звільнити три затримані українські кораблі, а також усіх моряків і дозволити їм повернутися в Україну. Строк виконання рішення закінчився 25 червня.

Україна вважає моряків військовополоненими і вимагає відпустити їх без будь-яких умов. Водночас Росія, за даними "Коммерсанта", після видавання моряків Україні планує продовжувати розслідування і засудити їх заочно.

Українські політв'язні

Роман Сущенко

Журналіста, кореспондента "Укрінформу" Романа Сущенка затримали в Москві 30 вересня 2016 року. У Росію він приїхав до родичів. Про затримання правозахисники дізналися лише 2 жовтня. Журналіст розповів, що на нього чинили психологічний тиск – не дозволили зателефонувати додому і повідомити дружині про затримання.

Проти українця відкрили кримінальну справу за статтею "шпигунство". Судовий процес був закритим. В останньому слові Сущенко сказав, що не визнає себе винним, і попросив суд ухвалити виправдувальний вирок.

У червні 2018 року українця засудили до 12 років колонії суворого режиму. Пізніше етапували до виправної колонії №11 у Кіровській області Росії.

Володимир Балух

Володимир Балух – фермер із Криму. Його затримали після обшуку в грудні 2016 року. Як стверджували у ФСБ, на горищі його будинку в селі Серебрянка нібито знайшли патрони і тротилові шашки. Адвокати і правозахисники стверджують, що Балух став жертвою репресій за проукраїнську позицію – вивішений у дворі свого будинку прапор України.

У серпні 2017 року проти Балуха відкрили ще одну кримінальну справу – він нібито напав на начальника СІЗО і побив.

У липні 2018 року за сукупністю двох справ українця засудили до п'яти років колонії загального режиму і штрафу в розмірі 10 тис. руб. (приблизно 4 тис. грн).

Балух до останнього часу перебував у колонії №4 у місті Торжок Тверської області. Українець двічі оголошував голодування і неодноразово опинявся у штрафному ізоляторі – нібито "провокував" працівників колонії. Як повідомляли правозахисники, останнім часом здоров'я Балуха значно погіршилося.

Олександр Кольченко

Кольченко – громадський активіст. Його заарештували у травні 2014 року в Сімферополі разом зі ще трьома кримчанами, зокрема режисером Олегом Сенцовим.

У серпні 2015 року російський суд визнав їх винними в підготовці терактів у Криму та підпалі офісів двох партій у Сімферополі. Кольченка засудили до 10 років в'язниці. Верховний суд Росії відмовився розглядати касацію на вирок.

Як і Сенцов, своєї провини Кольченко не визнає.

Відбуває строк у колонії №6 у місті Копейськ Челябінської області. У середині серпня 2019 року російський суд відмовив йому в переведенні на виправні роботи замість ув’язнення – українець нібито порушував тюремний режим.

Олег Сенцов

Тоді ж, у травні 2014 року, у Сімферополі заарештували Олега Сенцова. У справі про нібито підготовку терактів у Криму режисер дістав 20 років позбавлення волі.

Його утримували в колонії №8 у місті Лабитнангі на півночі Росії.

Микола Карпюк

Одного з лідерів УНА-УНСО та заступника голови партії "Правий сектор" з ідеологічної роботи Карпюка затримали російські прикордонники в березні 2014 року у Брянській області РФ. За його словами, він їхав до РФ на зустріч із оточенням Путіна нібито для обговорення можливості непроведення у Криму нелегітимного референдуму.

Разом із Карпюком затримали керівника київської обласної організації "Правого сектору" В'ячеслава Фурсу і водія. Пізніше їх відпустили.

21 березня 2014-го дружина Карпюка отримала лист від Слідчого комітету РФ – її чоловік нібито брав участь у Першій чеченській війні 1995 року на боці чеченських повстанців, за що його і затримали.

У травні 2016 року у Грозному Карпюка засудили до 22,5 року позбавлення волі. Своєї провини він не визнав.

Українця утримували у в'язниці "Володимирський централ" у місті Володимир.

Станіслав Кліх

Станіслав Клих, за інформацією батьків, викладав історію в київських технікумах, як незалежний журналіст писав для різних видань. Його затримали 8 серпня 2014 року в готелі російського міста Орел, де він зустрічався зі своєю дівчиною. Про затримання йому вдалося повідомити тільки матері телефоном.

Тільки за 10 місяців адвокат Марина Дубровіна змогла побачитися з ним у СІЗО П'ятигорська. Тоді ж Клих написав лист у Європейський суд із прав людини. Він розповідав, що після затримання до нього застосовували тортури. За словами політв'язня, йому також внутрішньовенно вводили психотропні препарати.

Клиха, як і Карпюка, обвинуватили в участі в Першій чеченській війні й засудили до 20 років в'язниці. Він обвинувачення заперечує. За словами українця, він ніколи не був у Чечні й не брав участі в бойових діях.

Для відбування покарання його етапували до в'язниці в місті Верхньоуральськ Челябінської області.

Павло Гриб

Павло Гриб – студент, син колишнього офіцера прикордонної служби України. У серпні 2017 року він поїхав до Гомеля в Білорусі, щоб зустрітися з росіянкою Тетяною Єршовою, із якою познайомився і спілкувався в соцмережах. Він мав повернутися того самого дня, але припинив виходити на зв'язок. Два тижні про місцеперебування українця не було відомо. 7 вересня у Генеральне консульство України в Ростові-на-Дону надійшло повідомлення від ФСБ про утримання Гриба в СІЗО Краснодара.

У РФ українця обвинуватили в підготовці теракту в одній зі шкіл Сочі. Під час суду Гриб заявляв про невинуватість. На засіданні 24 січня 2019 року сказав, що свідчення, які містяться у протоколі за 2017 рік, не відповідають дійсності й на нього тиснули, щоб він їх підписав.

У березні 2019 року російський суд призначив Грибу покарання у вигляді шести років в'язниці. Його утримували в СІЗО в Ростові-на-Дону.

Батько Павла заявив, що його син хворіє на портальну гіпертензію, йому потрібні медикаментозна підтримка, постійна жорстка дієта, а також операція.

Євген Панов

Панов – фігурант так званої справи "кримських диверсантів".

Народився в Енергодарі Запорізької області. До війни на Донбасі працював водієм на Запорізькій АЕС. Потім воював у лавах 23-ї мотострілецької бригади.

За словами Панова, 7 серпня 2016 року він намагався на своєму автомобілі потрапити в анексований Крим через КПП у районі Армянська, де його затримали, імовірно, співробітники ФСБ. Панова назвали агентом української розвідки, який нібито планував теракти.

У липні 2018 року його засудили до восьми років колонії суворого режиму. Панова утримували в колонії №6 в Омську.

Олексій Сизонович

Олексій Сизонович – шахтар із Луганської області. Його затримали в серпні 2016 року під час перетинання кордону з Росією з боку Ізвариного Луганської області.

За версією російського слідства, Сизонович і його спільник у квітні 2014 року в Києві запланували теракти в Росії та Україні. Сизонович нібито збирав інформацію про об'єкти транспортної інфраструктури і виготовляв різні вибухові пристрої. Слідство стверджує, що він протягом 11 років працював на шахті в Україні підривником, відповідно, набув навичок. Наприкінці травня 2016 року Сизонович нібито дістав вказівку їхати в місто Кам’янськ-Шахтинський Ростовської області, щоб сфотографувати місцевий вокзал. Там нібито планували теракт у вересні того самого року.

Північно-Кавказький окружний військовий суд РФ у липні 2017 року призначив Сизоновичу покарання у вигляді 12 років позбавлення волі. Його утримували в колонії №19 в Іркутську.

Під час судового процесу Сизонович сказав, що "визнає свою провину і розкаюється", але пізніше розповів українським консулам, що його сильно били і катували електричним струмом після затримання.

Кого Україна може видати Росії

За даними російського видання The Insider, Росія включила в список на обмін сімох ГРУшників, учасників диверсійної групи, яких затримали у квітні 2019 року. На рахунку ДРГ, зокрема, замах на співробітника українських спецслужб, скоєний у Голосіївському районі Києва 4 квітня. Серед затриманих – колишній заступник глави адміністрації Інгушетії Тимур Дзортов і Олексій Комаричев. Останній намагався підкласти міну під машину українського офіцера, проте вибух стався передчасно. Комаричев дістав важкі поранення.

Дзортов розповів на допиті, що його дії в Україні координував помічник начальника Головного управління Генштабу РФ на ім’я Рустем. Зокрема, він наказував установити місцеперебування співробітника військової розвідки України, "перебіжчика з прізвищем Богданов (імовірно, ідеться про ексспівробітника ФСБ РФ Іллю Богданова, який після агресії Росії щодо України у 2014 році переїхав до України й набув українського громадянства. – "ГОРДОН")", котрий раніше працював на спецслужби РФ.

У списку, за даними The Insider, також є громадянка України Юлія Просолова. Вона підклала бомбу під машину полковника СБУ Олександра Хараберюша в Маріуполі Донецької області в березні 2017 року. Унаслідок вибуху він загинув. У СБУ заявляли, що диверсантку, яка проживає в Донецьку, удалося виманити на підконтрольну Києву територію під приводом оформлення біометричного паспорта. У вересні 2018 року Іллічівський районний суд Маріуполя призначив Просоловій покарання у вигляді 12 років позбавлення волі.

Крім того, за даними кількох російських ЗМІ, Кремль висунув вимогу включити у список громадянина України Володимира Цемаха. Він воював у лавах "ДНР" і був начальником ППО бойовиків у Сніжному Донецької області, коли було збито Boing MH17 "Малайзійських авіаліній".

У YouTube викладено фрагмент інтерв'ю Цемаха за 2015 рік, під час якого він коментував аварію літака (на це відео звернув увагу телеканал "Настоящее время"). Бойовик розповідав, що "витягав цього пацана" і щось ховав. Що саме – автори відео запікали, але якщо читати по губах, то можна припустити, що Цемах сказав слово "Бук".

Журналісти з'ясували, що Цемаха наприкінці червня 2019 року затримали в окупованому Сніжному представники українських спецслужб і вивезли до Києва (офіційно українська сторона цієї інформації не коментувала). 3 липня Шевченківський суд Києва заарештував Цемаха, а 5 вересня апеляційний суд звільнив його під особисте зобов'язання.

За даними ЗМІ, прокуратура Нідерландів, яка керує розслідуванням катастрофи, надіслала в Україну лист, у якому просила не видавати Цемаха Росії. У зверненні його назвали підозрюваним у справі про аварію літака. У міжнародній слідчій групі повідомили, що не допитали Цемаха перед звільненням.

Засновник дослідної групи Bellingcat, журналіст Еліот Гіґґінс вважає, що передання Цемаха РФ стало б "безхребетною угодою" та вплинуло б на розслідування справи про катастрофу MH17.

За інформацією російського видання "Коммерсантъ", Сенцова Росія готова відпустити тільки в обмін на Цемаха.

Також, як повідомив "Українським новинам" адвокат Родіон Пугач, суд для обміну звільнив з-під варти його підзахисного, офіцера запасу Збройних сил України Олександра Ракушина, підозрюваного у співпраці із ФСБ Росії. Ракушин – житель Маріуполя. За версією слідства, у 2017 році його завербувала ФСБ.

Крім того, із СІЗО нещодавно випустили фігурантів "справи 2 травня", громадянина Росії Євгена Мефьодова та українця Сергія Долженкова (Капітан Какао), яких обвинувачують у посяганні на територіальну цілісність і недоторканність України. Про те, що Мефьодов, а також Максим Одинцов та Олександр Баранов проходять в Україні юридичну процедуру оформлення обміну утримуваними особами, казав їхній адвокат Валентин Рибін. Колишніх українських військових Одинцова і Баранова затримали в листопаді 2016 року на адмінкордоні з Кримом. За даними СБУ, в Україні вони планували купити дипломи про вищу освіту, які були потрібні для здобуття офіцерських звань у російській армії. Одинцова і Баранова було визнано в Україні винними в дезертирстві, державній зраді й засуджено на 14 і 13 років позбавлення волі відповідно.

У коментарі "Крим.Реалії" Рибін розповів, що до процедури обміну готують і громадянина РФ Ігоря Кімаковського, якого в червні 2015 року затримали на блокпості в Донецькій області з пістолетом Макарова і посвідченням "снайпера ДНР".

Наприкінці серпня Київський апеляційний суд звільнив з-під варти головреда "РИА Новости Украина" Кирила Вишинського, якого підозрюють у держзраді та якого теж можуть обміняти. Він перебував під арештом із травня 2018 року. У Вишинського є українське і російське громадянства.