0 Київ
Закрито стадіони, розважальні заклади, у кожній країні 30–40, не більше, людей збирається. А в Москві мер ухвалив рішення, що не більше ніж 5000 треба. У Російській імперії ніхто людей не рахує
– Дорогі друзі, у мене в гостях Олександр Миколайович Петрулевич, генерал Служби безпеки України, людина, яка в різні роки очолювала Донецьке обласне і Луганське обласне управління СБУ. Саме в Луганську його штурмували протягом семи годин сепаратисти і росіяни, це добре відомо. Олександр Миколайович, окрім усього іншого, блискучий аналітик. Із ним завжди цікаво говорити про будь-які події. І мені цікаво з ним поговорити і про коронавірус, і про зниження цін на нафту, і про кризу, яка, найімовірніше, станеться незабаром в Україні та в інших країнах. Мені цікаво знати його думку, він завжди трішки випереджає те, що пишуть в інтернеті та в засобах масової інформації. Олександре Миколайовичу, скажіть, будь ласка, коронавірус придумали чи він дійсно існує?
– Ну, якщо щось відбувається – отже, воно звідкись береться. І ніщо не зникає нікуди. Та паніка, яка здійнялася в усьому світі, тривають реальні зараження, і реально вмирають люди... Говорити про те, що це придумано, – дещо надумано. Ситуація яка? Цей самий коронавірус – це ж не один із видів якого-небудь вірусу. Якщо взяти історію його виникнення, скрізь у пресі активно обговорювали, що родоначальник – Китай. В одній тільки області почалося різке захворювання людей. І потім уже – поширення територією Китаю й усього світу. У місті, у якому почалася вся ця активність, розташована...
– ...Ухань.
– ...так, там розташована спецлабораторія міністерства оборони Китайської Народної Республіки. Це відомий факт. Сама спецлабораторія закрита, але те, що вона є, не великий секрет. Практично всі потужні країни проводять дослідження в аспекті біологічної війни. Активне дослідження було й під час Першої світової війни, і Другої світової війни. І після Другої світової війни практично всі великі держави, які мають кошти і припускають загрозу нападу, проводили ці розроблення. Я не гарантую на 100%, але схоже, що якщо осередок зараження з'явився в одному місці і там розташована ця спецлабораторія, то, можливо, просто стався невеликий витік. Хтось зі співробітників міг випадково заразитися – і пішло ось це розгалуження. Маленький нюанс. Розробляючи так звану біологічну зброю, завжди прогнозують не тільки її використання для країни-супротивника, а й для захисту своїх же громадян, військовослужбовців тощо. З урахуванням того, що, за останніми даними з Китаю, де повідомили, що понад 70% людей уже видужало, мабуть, є вакцина. Тому більше схоже на те, що дійсно ця трагедія через витік. Мине трохи часу – і, найімовірніше, про нього стане відомо. Не може воно виникнути нізвідки.
– Тобто в китайців вакцина є?
– Ну, якщо протягом короткого проміжку часу від сплеску і до появи заражених людей у Європі, у США, та й в Україні, почали швидко видужувати – отже, найімовірніше, вакцина є.
– Чого ж китайці не діляться з нами цією вакциною?
– Тут питання дуже філософське, багато складників. Чи якісно, чи відпрацьовано? Ви ж звернули увагу: осередок же в одній області був.
– Так.
– І розійшовся він практично всім світом. Недарма вже практично всі країни закривають свої території, в'їзд, виїзд, особливо іноземців. У пресі відкрито передають, що навіть у "Борисполі" двоє громадян Китаю не могли вилетіти, тому що ніхто не хотів їх посадити на літак.
А хвороба, дивіться, косить переважно старший віковий ценз. І прем'єр-міністри окремі захворіли, і державні керівники. І навіть Трамп дав перевірити себе на наявність коронавірусу, хворий він чи не хворий. Статистика міжнародної охорони здоров'я продемонструвала цікаву річ. Воно вибиває віковий ценз 70–80 років і старших.
– Про що це свідчить?
– Ця інфекція вибиває цільову категорію людей.
– Тих, кому треба платити пенсії, скажімо так.
– (Усміхається). Ось це не я сказав – це ви сказали, Дмитре Іллічу.
– То відповідати мені, так (усміхається)?
– Якщо так фантастично подумати, це гарна річ: у багатьох країнах можна розв'язати питання з пенсійним забезпеченням, витратами на пенсійні фонди, із якими проблеми в Росії, в Україні. Так і в Європі теж із пенсійними фондами не так усе добре. Але це такий гумор, жорсткий.
– Дивіться, як та сама Італія виявилася не готовою. Сотні людей помирають.
– У всіх країнах напрацьовують цілу систему захисту від різноманітних загроз, хвороб тощо. Світ – він же взаємопов'язаний. Якщо взяти, припустімо, XVII, XVIII, XIX століття, коли щось траплялося – не було інформаційного простору. Ну, сталося щось в окремій країні. Але ми ж пам'ятаємо, як через окремі хвороби на 50% у Європі країни скорочувалися.
– Так-так.
– Але це не було надбанням інших держав. Зараз інформаційний простір, усе, що сталося, одразу ж стає відомо. Створено міжнародну медичну організацію, яка робить аналіз, вони чітко дають повідомлення про всі загрози, які є. За винятком України чомусь, одиниці в нас... А в Росії? В Україні ще, можливо, можна повірити. Але в Росії за такого великого кордону з Китаєм, особливо на Далекому Сході, кількість заражених практично одиницями рахують, як у новинах передають, ми беремо тільки з офіційних джерел. Але проблема в іншому – у протидії цьому. Росія знайшла гарний вихід із цієї ситуації: вони розмістили всі проби тільки в одному місті – Новосибірську чомусь. Дійсно, є там Академмістечко. Але уявіть, із такими великими територіями доправляти, припустімо, із Далекого Сходу й із заходу в Новосибірськ. Вони спочатку зробили 70 із чимось годин, а потім повідомили, що постанова їхнього кабінету міністрів – протягом 24 годин зробити аналіз треба.
– Вам не здається, що росіян коронавірус не бере взагалі? У храмах триває цілування ікон, проводять концерти досі. І нічого, усе нормально.
– Та ні, тут трішки не так. Горе людей, які хворіють і вмирають, – це проблема конкретної сім'ї... Хоча зверніть увагу, як світ згуртувався і хвилюється щодо недопущення. Закрито стадіони, розважальні заклади, у кожній країні 30–40, але не більше, людей збирається. А в Москві мер ухвалив рішення, що не більше ніж 5000 треба. Тобто кожна країна ухвалює своє.
– Я прошу вибачення у наших глядачів, трішки шмигаю носом. Це не тому, що я нюхаю кокаїн, а тому, що щойно приїхав із футболу. "Динамо" (Київ) приймало "Десну". Рахунок – 1:1. Оскільки понад півтори години на свіжому повітрі, трішки змерз. Зараз усе минеться.
– Але не коронавірус, еге ж (усміхається)?
– Порожній стадіон, Олександре Миколайовичу, порожній стадіон. Лише кілька людей нас сиділо – і все. Немає глядачів. Як апокаліпсис якийсь, знаєте. Я такого не бачив іще.
– У цивілізованих країнах триває захист свого населення. Виходить він, не виходить, але та методологія, яку напрацьовано, і ті системи охорони здоров'я, які вибудувано, щодо недопущення, а за наявності – щодо ліквідації, більше поставлено на людську основу. У Російській Федерації – називаймо реально – у Російській імперії ніхто людей не рахував. Ну, 10 тис. туди, 100 тис. сюди – воно якось... Коли держава не людяна, коли вона не любить своїх людей, не призначена для забезпечення людей, а призначена для забезпечення себе... Це різні речі.
Один Вова лежить на Красній площі, інший Вова нею ходить
– Олександре Миколайовичу, у святий для нас із вами день, день народження Володимира Ілліча Леніна, 22 квітня (програму записували 15 березня. – "ГОРДОН")... Це я з гумором кажу для тих, хто не зрозумів...
(Усміхаються).
22 квітня росіяни мали прийти на виборчі дільниці, щоб висловитися стосовно поправок до конституції, схвалюють вони їх чи ні? Ваша думка: за коронавірусу, за такої епідемії логічно кликати людей на виборчі дільниці?
– Якби держава дійсно турбувалася про свій народ, а народ складається з конкретних людей, то, природно, це було б скасовано. А з урахуванням того, що цілі зовсім інші, не захист населення, а...
– ...змінити конституцію?..
– ...так. Легалізувати ще раз конкретну особу. Подивіться, із якою швидкістю вони проводять це все. Із якою швидкістю!
– Це цікаво, до речі.
– Під знакові дати роблять. 22 квітня – день народження Володимира Ілліча Леніна (через епідемію всеросійське голосування перенесли. – "ГОРДОН").
– Ви вважаєте, це спеціально зроблено цього дня?
– Усі події в Російській Федерації протягом останніх 20 років підганяють під конкретну дату. Це, можливо, комусь подобається, або вважають, що воно принесе успіх.
– Той – Вова, цей – Вова, урешті-решт.
– Авжеж. Один уже лежить на Красній площі, другий ходить Красною площею. Хто його знає, може, вони поміняються місцями? Того ж давно вимагають винести. Можливо, цього покладуть.
– Той, може, воскресне просто.
– А може й воскреснути...
(Усміхаються).
Тут питання про безпеку людей. Давайте реально: в Україні теж... У росіян своє життя, хоча теж люди... Але в нас один кордон, і перетікання людей, родинні зв'язки тощо...
– Та й людей шкода, відверто кажучи, завжди.
– Воно однаково може перевалитися до нас і, на жаль, збільшити нинішню кількість. Назвімо речі своїми іменами: в Україні немає великого потоку в Китайську Народну Республіку. Окремі контакти є, економічні, політичні. Але ті контакти, які є на сході Російської імперії з Китайською Народною Республікою, – це ж зовсім інше. Це дуже великі потоки.
– Постійно туди-сюди.
– Не кажучи про те, що кілька років тому передали понад 1 млн гектарів землі в оренду, і велика кількість китайців є на території Далекого Сходу. Це років п'ять чи сім тому було, постанова кабінету міністрів про передання цих земель. Китайці там ліс рубають...
– ...а тріски летять?
– А ось тріски... Уявіть, така кількість китайського населення... Якщо ви були на Далекому Сході, то чудово пам'ятаєте: коли летиш літаком, населених пунктів практично немає. Ну, порожнеча.
– Із Москви летів у Магадан. Пам'ятаю, протягом п'яти годин летиш – узагалі жодного вогника.
– Правильно. Наразі на видобуванні лісових ресурсів, які необхідні для Китаю, працюють переважно китайці. Там же не працюють громадяни Російської Федерації.
– Олександре Миколайовичу, чому Путін так поспішає? Що відбувається? Чому треба терміново? Чому Терешкова, шанована перша жінка-космонавт, встає в Державній думі і каже: "Давайте занулимо строки Путіна", – і Держдума швидко це штампує?
– Випадковість – це ланцюг закономірностей, як казали великі й могутні. Повернімося в недалеке минуле. Якщо взяти середину 2019 року, то бурхливо в усіх засобах масової інформації озвучували і проштовхували ідею про те, що необхідно святкувати 9 Травня. Ухвалили державну програму, і вся країна ніби акумулювалася. Підписання пакту Молотова – Ріббентропа, що неправильно там підписали, а тепер виявляється, що все правильно. Що в Польщі якісь міністри неправильно поводилися в той період, 1939 року. Вибудовували концепцію під це святкування, підганяли ситуацію, що на 9 Травня прибудуть...
– ...Трамп?
– Спочатку – Меркель, озвучували. Потім – президент Франції.
– Макрон, так-так.
У Москві готуються святкувати 75-річчя Перемоги. Фото: ЕРА
– І навіть що Трамп прибуде. І так це все розкручували, МЗС це підтримувало, Захарова постійно розповідала, що про все вже домовлено, приїздять. Що китайці приблизно тисячу представників скерують на це святкування. Тобто готували велике шоу: продемонструвати, що вже президент Російської Федерації рукоподаваний, лідери основних світових держав приїздять туди. У підсумку Росія залишила собі Крим, утворилася друга наддержава, яка відродилася. Усе, як було за Радянського Союзу, і можна розділяти вже мирно... Десь у вересні – жовтні дуже інтенсивна інформаційна атака почалася про те, що після 9 Травня в Сочі проведуть конференцію. Хотіли в Ялті, а в Ялті – якось воно зараз... Крим український, вони б не погодилися. А ось у Сочі провести конференцію, п'ять великих країн зберуться – і поділити світ знову. Ось це – наша територія, ваша – там, ви сюди не лізете, ми – сюди. І так повернутися в той стан, який був до розвалу Радянського Союзу. Але тут сталася низка випадковостей, які, як завжди, перетворилися на ланцюг закономірностей. Випадковості які? Наприкінці минулого року почалася активізація в Лівії. Де Організація Об'єднаних Націй підтримує реальний лівійський уряд...
– ...а росіяни – маршала.
– А росіяни – маршала, який з'явився нізвідки, якому постачають туди озброєння, особовий склад, техніку. Минулого року вони пішли на столицю Лівії, але в підсумку там опинилися турецькі війська, які прийшли на прохання лівійського уряду.
Ніхто не розв'язуватиме ядерної війни з Туреччиною. А в загальновійськовому бою турецька армія набагато сильніша від російської
– За численними проханнями.
– Як російські війська прийшли на прохання сирійського уряду, турки прийшли на прохання лівійського уряду. Урешті цю атаку відбили, за різними підрахунками, від 40 до 60 осіб загинуло так званих вагнерівців.
– Насправді "вагнерівці" – це просто військовослужбовці Головного розвідувального управління Росії, правильно?
– Та це всі чудово розуміють. Коли Володимир Володимирович Путін каже, що "нас там нет"... Ну, його ж немає ніде: ні в Україні, ні в Сирії, ні в Лівії.
– У Москві він хоч є?
– Я вже починаю сумніватися, тому що їх ніде немає.
(Усміхаються).
А якщо брати категорію "вагнерівців"... Згідно з російським законодавством, незаконних військових формувань не передбачено. А що таке "Вагнер"? Вони називають це "приватна військова компанія". Якщо, припустімо, у США та в інших країнах є законодавство, яке передбачає, що таке приватна військова компанія, які завдання, то в Росії – ні. І тут озвучують на вищому рівні, на пресконференціях, які проводить Генеральний штаб щодо Сирії, що це "Вагнер", і президент озвучує, і практично. Ви можете уявити, що в тому стані, у якому є Російська Федерація на сьогодні, могло з'явитися якесь незаконне воєнізоване формування?
– Без відома президента.
– Так. Я так розумію, що вони, як сказав великий Володимир Володимирович, у супермаркетах, у магазинах, у воєнторгах скуповують ці всі танки, літаки, усе обладнання, озброєння. І туди вони прилітають на приватних літаках. Або "Аерофлот" їх привозить – я не знаю. Це гумор, але весь світ розуміє ці дурниці. Тактика "сам дурень" не проходить. Світ настільки прозорий... І те, що можна було розповідати у XIX столітті, у XXI столітті вже нереалістичне. Тому всі чудово розуміють, що це підготовлені офіцери, контрактники. Ви ж пам'ятаєте, у Криму, коли його захоплювали, спочатку президент Російської Федерації говорив: "Нас там нет".
– А потім сказав: "Ми там були".
– А потім каже: "Це я планував, це я готував"... І тут виникає в Лівії активізація – захоплення не виходить. Потім виникає Сирія. У районі Ідліб сталися сутички з турецькими військами, знищено більше ніж 30 турецьких солдатів...
– Це росіяни знищили?
– Ну звісно. А хто?.. Дорослі люди, які служили в армії, розуміють: ну звідки в сирійців підготовлені льотчики, які можуть керувати Су-24? Пам'ятаєте, у В'єтнамі ще анекдот ходив, льотчик Лі Сі Цин збив літак? У нас він Лісіцин, а там – Лі Сі Цин... Спроба під 9 травня витиснути так звану опозицію, Сирійську вільну армію, з Ідліба і вийти на кордон із Туреччиною була привабливою. Видно, розробили плани, генералітет доповів, що "ми це можемо зробити". Але натрапили на турків, які не погодилися з цим.
– А турки – серйозні хлопці.
– По-перше, турецька армія друга за чисельністю в НАТО. По-друге, технічне оснащення турецької армії трошки не відповідає російській армії.
– Вище?
– Звісно, вище. І підготовка офіцерського складу, і підготовка технічного персоналу. І найголовніше – логістика. Наявність танка ще нічого не означає. А ось логістика постачання пально-мастильних матеріалів, під бронетехніку – запчастини, боєприпаси тощо. Вони через кордон логістику вибудовують і постачають. Росія постачає туди боєприпаси й усе що завгодно через Босфор. Або ж транспортними літаками, які через що летять? Через Туреччину.
– Цікаво.
– Тому те угруповання проти турецької армії не витримає. Використовувати ядерну зброю? Не вийде проти Туреччини. Бо в Туреччини є ядерна зброя США, на базах. Тому ніхто не розв'язуватиме ядерної війни. А в загальновійськовому бою турецька армія набагато сильніша.
– Сильніша від росіян?
– Звісно. Від того угруповання, яке перебуває там. У Чорноморському басейні, якщо взяти військово-морські сили Туреччини і військово-морські сили Російської Федерації, то не порівняти взагалі. Турецькі військово-морські сили – це свіжіші, новіші кораблі.
– Ми вояж "Адмірала Кузнєцова" бачили через Середземне море.
– "Адмірал Кузнєцов" – це взагалі увійде в історію. Уже навіть не анекдот.
– Який чадить, на буксирі.
– Це останній авіаносний крейсер сучасної російської імперії.
– Єдиний, створений у 70-х роках минулого століття.
– Урочисто пройшов до Середземного моря. У порти не пускали, навіть води не давали, заправитися, бо чадив так страшно. Назад доповз. У нього весь час неприємності. Вони його поставили на Півночі на ремонт, на нього то кран упаде, то пожежа станеться, то він затонув. На сьогодні немає жодного авіаносного крейсера. А як вести бойові дії без прикриття авіації? Можна розповідати довго, це окрема історія, можемо заглибитися.
– Я бачив на каналі "Россия-1" програму "Москва. Кремль. Путин". Дивовижні речі вони показали – за лаштунками переговорів Путіна та Ердогана в Москві. Ердоган прилетів до Москви з делегацією, і ось вони йдуть, заходять у передбанник перед путінським кабінетом, їх там маринують, вони стоять, чекають. Ердоган сідає, має дуже поганий вигляд. Кажуть, у нього діабет, ледве ходить навіть. А потім – символи: там зображені картини перемог росіян часів Катерини над турками. І ось показують зблизька турецьку делегацію на тлі цих символів, утомленого Ердогана... Путін вимаринував його, змусив чекати. Путін квітучий, стрункий, виходить до нього, спокійно як удав, розмовляє, а Ердоган насуплений. Те, що показали це на російському каналі, те, що фактично турків принизили, – означає, що Ердоган програв Путіну, на вашу думку?
– Погляньмо на цю ситуацію з іншого боку. До цієї зустрічі відбувалися певні події. Після знищення колони турецьких солдатів була ще Сочинська угода, де визначили розмежування щодо зони відповідальності Туреччини і зони відповідальності Росії разом з Асадом, Сирією.
– Так.
– І ось ці розмежування порушили – хто?
– (Іронічно). Навіть не уявляю.
– Офіційно озвучують: сирійська армія. Але ми ж чудово розуміємо, що сирійська армія сама не здатна провести повномасштабну операцію навіть в Ідлібі. Зрозуміло, що ВКС підтримували росіяни, на сирійських літаках, знову ж таки...
– ...військово-космічні сили РФ, так...
– ...Ли Сі Цини так звані. І плюс іранське угруповання, так званий експедиційний корпус, який перебуває там. За різними підрахунками, від 80 до 100 тисяч. Але хто їх там рахував? Вони перейшли кордони, які було визначено на сочинській конференції. І, звісно, Ердоган дав відповідь. Турецьке міністерство оборони публікує повністю все про кожного загиблого солдата – фотографія, його бойовий шлях, біографія. Коли всіх офіцерів, солдатів ховали, був присутнім міністр оборони, або начальник Генерального штабу. За мусульманськими традиціями вірять, що він іде до Аллаха, він загинув у бою...
– ...із невірними...
– ...так. І його з почестями... А тепер розкажіть, хто ховав російських солдатів та офіцерів, які загинули після того, як Ердоган дав відповідь? А Ердоган завдав – ні багато ні мало – ракетно-артилерійських ударів більше ніж по 80 об'єктах. І знищив цілі. Причому вони не просто говорили, а показували на підтвердження відеоматеріали.
– Та й збито скільки бомбардувальників Су...
– За даними турецького міноборони, три Су-24. Це штурмові бомбардувальники.
– Це дороге задоволення, правда?
– І там від восьми до 10 бойових штурмових вертольотів було збито. Не рахуючи цього, більше ніж 100 танків, бронетранспортерів... І особовий склад. Передавали, що там вісім "альфівців" ФСБ загинуло. Хоча б одного показали, якого урочисто хоронять у Російській Федерації? Він же виконував обов'язок із боротьби з мусульманським тероризмом?
– А росіяни, які загинули тут, в Україні?
– Ну, ось у YouTube виставлено – кладовища, де самі номери стоять...
– ...хрести....
– ...безіменний, безіменний... тобто їх практично навіть...
– ...як собак ховали?
– Так. Тобто ніхто не рахує людей і не цінує людського життя. Людина загинула... Можна говорити, що вона поїхала гроші заробляти...
– ...ну, так і є.
– Але ж її хтось скерував? А там ухвалює рішення тільки одна людина. Ні міністр оборони, ні начальник Генерального штабу не ухвалюють рішень. Вони можуть пропонувати.
– Ми навіть знаємо прізвище цієї людини.
– Так.
– Але ми його нікому не скажемо.
– Це велика таємниця.
(Усміхаються).
Так от, я закінчу думку. Коли було завдано такого масованого удару і турецькі війська почали переходити кордон, займати позиції й вибивати з рубежів до тієї доріжки, яку було передбачено сочинською конференцією, сирійські та російські війська... Страшно інше – що Російська Федерація навіть не хоче озвучувати те, що дійсно... Ну, ви ж говорите, що вони виконують там святий обов'язок із боротьби з міжнародним тероризмом, так же?
– Стримують терористів, щоб вони не проникли в Росію.
– Тільки де кордон Сирії та Росії? То окрема розмова, може, вони щось знають, чого ми не знаємо. Може, у них інший глобус й інша карта.
(Усміхаються).
Але ситуація в іншому: ваші ж солдати й офіцери загинули. Але жодного разу не показали навіть... Вони визнавали: там, генерал загинув, там, якийсь полковник загинув – усе. Але жодного разу навіть по центральному телебаченню не показали, що...
– ...там ніколи показувати, Олександре Миколайовичу, там Україна у них...
– ...із честю він виконав обов'язок.
– Ніколи. Там Україна.
– Гарно ви сказали... Так от, повертаючись до того приїзду Ердогана. Якби в Ердогана було менше потужностей і він би програв у цій Ідлібській битві, то, ви ж чудово розумієте, жодної розмови не було б. Ніхто б на переговори не йшов. Запросила Росія переговори.
– А чому він тоді приїхав у Москву, а не Путін приїхав в Анкару?
– А тому що він розумний. Зараз у Туреччині піднесення, як у нас 2014 року.
– Патріотизм.
– "Наших б'ють".
– Зрозуміло.
– І питання вже не стоїть, правильно Туреччина діє, неправильно... Убили турецьких солдатів. Тому відбувся мітинг перед російським посольством, заява МЗС, погрози послу Російської Федерації, вигуки "смерть Путіну", які показували у трансляції. І по російському телебаченню показували ці кадри.
– Хто кого переграє? Путін Ердогана чи Ердоган Путіна? Можемо спрогнозувати сьогодні?
– Той період, коли давали можливість Російській Федерації безкарно діяти в Сирії, уже минув. Це раз. Друге: уже не буде таких можливостей, коли "тушки", дальні бомбардувальники літали із Саратовської області і бомбили, виносили міста в Сирії. Це називалося "боротьба з тероризмом".
– Килимові бомбардування були?
– Звісно. Вони ж навіть по телевізору показували. І парадокс у тому, що в них є таке телебачення, як "Звезда", і вони вихваляються, показують...
– З "Енгельса" літали?
– Абсолютно правильно. Із Саратовської області, із-за Волги злітали, туди летіли, їх по телевізору показували, як їх гарно проводжають, усе, герої... (З іронією). Вони бомбили точково, практично дітей і жінок не вбивали, а самих терористів. Зносили повністю ці населені пункти. Цей період минув з однієї простої причини: Туреччина вступила в бойові дії. Уже не пограєш, не понахабнієш. І те угруповання, яке є, і те обладнання, яке є, воно не дає змоги практично... Ну, давайте реально. Турки закривають Босфор... Вони вже закрили, до речі, польоти... Чому не було підтримки дальньої авіації? Туреччина відразу закрила повітряний простір для бойових літаків Російської Федерації. А по-іншому туди ніяк. Ну, можна через Іран...
– А Босфор вони можуть самі закрити?
– Ситуація дуже цікава. Розповідають казки про те, що підписали договір, що в разі чого Росія може спокійно проходити... У 1934 році підписано, якщо я не помиляюся (Конвенцію Монтре про статус проток підписано 1936 року. – "ГОРДОН"). Але Туреччина має право, коли настає загроза її територіальній цілісності або небезпека початку війни...
– ...от вона і настає.
– А солдати їхні загинули від кого?
– Тобто вони можуть перекрити Босфор?
– Спокійно.
Стамбул, протока Босфор. Фото: ЕРА
– І тоді?..
– У Босфорі такий вузький коридор проходження кораблів, що затопи баржу – і практично ніхто не пройде. Я вже не кажу про застосування мінних загороджень, торпедних. Берегова артилерія знищить будь-який корабель. Ну не пройдеш ти ніяк. У будь-який момент Туреччина перекриває – і тоді у так званого експедиційного угруповання, російського корпусу, який перебуває в Сирії, два варіанти... Немає постачань, обладнання, підкріплення. Їм або здаватися в полон, або гинути. Іншого виходу немає.
Окремі політологи висловлюються про те, що в Сирії воює сирійська армія і – як там? – повстанці. Інші називають їх сепаратистами. Але є маленький нюанс: там воює Сирійська вільна армія, це кадри колишньої сирійської армії, кадрові офіцери, які підготовлені, до речі, в найкращих європейських військових навчальних закладах...
– ...та й у радянських, напевно.
– І в радянських навчальних закладах. Які пройшли підготовку. Хто вони? В Асада залишилися шиїти, а це суніти. І турки – суніти. Тому турки і будуть підтримувати...
– А іранці?
– А іранці – шиїти. Тому на боці Асада воюють здебільшого шиїти, найманці, ну, і Російська Федерація, яка, будемо вважати, на замовлення виконує бойові дії. Якщо буде повномасштабне збройне зіткнення, початок бойових дій, Туреччина виграє без проблем.
– Ви не сумніваєтеся в цьому?
– Вони в район Ідліб уже завели практично армійський корпус. Це від 40 до 80 тис. особового складу. Армійський корпус повністю з усією інфраструктурою, бойовою технікою, системами ППО, авіацією, логістикою. Вони туди завели навіть польові майстерні з ремонту бронетехніки. Це одне. Друге: їх підтримує населення, яке там перебуває.
Ердогана штучно спробували принизити у Кремлі. Але Ердоган не злякався. Він не вибачає таких речей
– Ну так.
– От. Там живуть туркомани, які практично турки ті самі. І суніти, яких Асад називає бандитами. Якщо взяти і на карту Сирії подивитися, хто контролює яку територію, то західна частина, практично одна третина Сирії – це курди, курдська Робітнича партія.
– (Іронічно). Робітники.
– Вони в тісному контакті з американцями і французами перебувають, які їм допомагають. Вони далеко не лояльні до Асада, вони вимагають Вільного Курдистану. Ну вони, щоправда, багато вимагають і хочуть частину Сирії, частину Туреччини і частину Іраку. Але ж від 40 до 60 млн населення.
– І, я думаю, вони своє отримають.
– Так. Це політична проблема Туреччини, переважно, у якій постійно конфлікти...
– ...із курдами.
– Але Росія не впливає на курдів. Хоча є маленький історичний аспект: цих лідерів переважно підтримував Радянський Союз. Фінансував, постачав озброєннями. Це була підготовка так званої п'ятої колони на випадок можливої Третьої світової війни і дій проти країни НАТО, Туреччини. Її повністю фінансували "золотим запасом партії".
– Радянський Союз фінансував усіх.
– 1991 року, коли Радянський Союз віддав богові душу, практично припинили фінансування і політичну підтримку. На сьогодні їх підтримують американці, і дуже непогано. Там свої є інструктори, але найголовніше – фінанси й постачання.
– Те, що Путін спробував принизити Ердогана, – це факт. Ердоган забуде це?
– Ніколи. Як казали, "Восток – дело тонкое, Петруха".
– Так.
– В Ердогана є свої цілі, у Путіна – свої. В Ердогана цілі практично вже починають прорізатися та озвучуватися – це створення так званого Турецького халіфату, у який мають увійти, крім Туреччини, Сирія та Лівія. Це мінімальне завдання, яке стоїть у Сирії. Вона взагалі-то входила в Турецьку імперію до Першої світової війни – почнемо з цього. Етнічне коріння пов'язане, історична пам'ять є, бажання є. Ердоган виконує ті завдання, які він поставив перед собою і які політична еліта вимагає від нього зараз. Ця поведінка, намагання принизити, затримання його і викид цього відео... Ви ж чудово розумієте, що з того приміщення, де проводили зустріч...
– ...узагалі ніколи не показували нічого.
– Ну так. Жоден блогер не може зайти чи якийсь хуліган зняти відео.
– Це заборонений хід узагалі.
– Спеціально було показано, який великий Пу... Та хто такий Ердоган? Плюс той зал, де відбувалася нарада, ви правильно підмітили, і картина...
– ...і скульптура.
– Будь-яку зустріч на високому рівні довго обговорюють. Аж до того, у чому вони вийдуть – у піджаках, у сорочках, краватках тощо.... Ну і таке приниження, показати, що "от ми турків били, і ще раз розіб'ємо, ось подивіться на картини, подивіться на статуетку, яка стоїть просто біля великого і могутнього"... тобто це штучна спроба приниження. Але я вам скажу так: Ердоган не злякався. Він не вибачає таких речей. І, я думаю, що зараз збереться із силами, і буде дуже тяжко Володимирові Володимировичу Путіну перебувати на території Сирії.
– Ми підходимо до відповідей на запитання, чому Путін так поспішає зі змінами до конституції, чому він хоче швидше продовжити свої президентські повноваження. Отже, з одного боку, нестійка ситуація в Сирії. З іншого боку, потужне падіння цін на нафту, якого не було давним-давно. Це проти Путіна комбінація чи щось інше?
– Тут багато чинників. Усі чудово розуміють, що економіка в Російській Федерації на цей момент, м'яко кажучи, не в найкращому стані. Ті санкції, які було введено, – вони діють. Від 60 до 70 відсотків – це імпортна продукція, високотехнологічна... Iphone ті самі, телевізори, машини.
– Комплектація.
– Я вже не кажу про те, що у військово-промисловому комплексі скільки комплектації... Якщо Франція постачає навіть прилади нічного бачення на бронетехніку, далі про що говорити? Усю електроніку постачають імпортну.
– Навіть щоб видобувати нафту, так?
– Так. Ми не будемо говорити про золотий період, коли була нафта і по $120, і по $150...
– ...проїхали...
– ...коли можна було це використати. Уже все, згадувати про те, коли баба дівкою була... Треба думати, що робити тепер, що підфарбувати і що підмазати. На сьогодні внутрішній стан справді критичний. Згадайте 2014 рік. Який курс долара був до входження Путіна у Крим і Донбас?
– 30, напевно, десь?
– 24–25. Щойно він увійшов – який курс став?
– 50 десь? Підскочив.
– Ну, у принципі, так. А зараз? Був останнім часом 64–65. Тобто практично вдвічі підскочив. А тепер, з урахуванням коронавірусу й конфлікту із саудитами через нафту, як стрибнув долар і куди потрапив рубль. Вискочив глибоко за 70.
– І це не кінець, напевно.
– Його ще стримують, тому що федеральна банківська система викидає на сьогодні долари на ринок, погашає.
– Але в них і золотий запас який.
– Говорити про те, що немає золотого запасу, – це неправильно, він є. Фонд добробуту є в Російській Федерації. Передбачено було як у бюджеті? $44 за барель нафти, які мають надходити до бюджету. $44 – це все: пенсії, зарплати, соціалка, медицина, навчання. Усе, що вище, воно йшло у фонд. А тепер яка ситуація після розмови із саудитами? $30–32 зараз. Але це ж не кінець свята. Не вистачає $12–14 на бюджет. Уже не кажу, щоб віддавати в цей фонд.
– Так саудити готові вже по $25 постачати в Європу нафту.
– Правильно. А після красивого шаржу, який вони провели... Розумієте, таке враження, що в них великоросійський шовінізм перевершив... Ось ми турка зараз покажемо, як він там сидів, переживав, чекав, потім приведемо в зал. Ми такі великі, а турок засмутиться – назвемо це так – і скаже: "О, великий Пу". Він поїхав і сказав: "Тепер я буду по-іншому говорити з вами".
У 80-х Рейган домовився із Саудівською Аравією та основними операторами видобування, нафта впала до $8–10. Сьогодні відбувається друга сцена марлезонського балету
– Саудити зараз можуть узагалі замінити в постачаннях нафти Росію для Європи?
– До певного часу, до цього конфлікту було якесь неписане правило. За замовчуванням були певні зони впливу: "Я постачаю в певні країни свою нафту, а ви постачайте туди". І ринок ось так тримається. Плюс цінова політика...
– ...погоджена...
– ...ви не залазите на мій ринок... Пам'ятаєте, у гумориста? Я тебе не чіпаю на одному боці села, а ти мене не чіпаєш на іншому боці села. Після наради, коли спробували показати "фе" принцу, який практично рулить Саудівською Аравією, що ми виходимо тощо... Із преси знаємо, що відбулася розмова, про що росіяни намагаються мовчати. Вимагають зниження видобутку нафти для того, щоб витримати цінову політику, щоб не було спаду. І всім було б добре й чудово. Росіянам показали, що ось скільки разів намагалися [запровадити] скорочення – росіяни ж не скорочували. Вони, навпаки, збільшували і постачали на ринок. Але, бачачи це, всі основні торговці мовчали: "Ну, якось так, гаразд, Бог із ним". Але виникла ситуація, що їм кажуть: треба скорочуватися на 1,5 млн барелів на день, із них 300 або 500 тис.– на Російську Федерацію. І тут сплеск: "Та ви що?! Та ми такі круті! Пішли ви всі в баню!" Ми чудово розуміємо, що особа, яка була присутня на цих переговорах, ніколи не ухвалює рішення самостійно. На прізвище Сєчин. Він буде виконувати лише "вказівку". Там ухвалює одна людина рішення. Навіть "тампакси" закуповувати – він скаже, такого розміру, не такого. І коли ось це "фе" було показано... Зверніть увагу на толерантність принца Саудівської Аравії. Він намагався зв'язатися з Путіним і сказати, що "твій Сєчин щось тут шафки переплутав чи кудись гребе не туди".
– А Путін слухавки не брав?
– А він не взяв. І це подали в російській пресі: от принц виходить, а ми такі, наш Путін не взяв слухавки. "Ура, які ми круті!" Потім хтось схаменувся... Але принц сказав: "У такому разі вперед пішли. 30 – 30. Ми і 25, і 20 готові зробити". Понеслася ситуація. Спроба впливати на оточення керівництва Саудівської Аравії спричинила що? Відразу ж заарештували племінника і дядька цього принца, які тільки спробували сказати, що "та ні, з росіянами треба йти, ви схиліться". Одразу заарештували, затримали.
– Ух вони жорсткі, саудити!
– Жорсткі і конкретні. А тепер дивіться, що відбувається з ринком. Усе тривіально. Порушено основні правила, а найголовніше – було приниження. От як ми перед цим розглядали питання щодо Ердогана, якого принизили. Які наслідки, ми ще подивимося. Вони будуть жорсткими, наслідки для Російської Федерації. Після цього спробували зв'язатися із саудитами, із принцом...
– Так.
– Путін хотів, а принц уже не хоче. Усе, стався розрив. Його стабілізувати практично неможливо. Не можна мусульманина ображати – це раз. А по-друге, принц фактично керує Саудівською Аравією.
– У саудитів собівартість нафти дуже низька, так?
– Саудівська нафта високої якості. Нафта буває важка, забруднена... Я вам наведу історичний факт. Коли Велика Вітчизняна війна була, чи Друга світова війна, німці підійшли до Беслана, вони рвалися...
– ...до Грозного?
– Так. Через Грозний – на Махачкалу і вийти на Баку, це один напрямок. Або через Владикавказ вийти на Баку через Воєнно-Грузинську дорогу. Ось два напрямки. Німців не пропустили, зупинили в районі Беслана, там були серйозні бої. А чого вони рвалися? З однієї простої причини. У Баку хто розробив, почав видобувати нафту?
– Англійці, так?
– Нобель.
– Ага!
– Не англієць, а уродженець Російської імперії, народжений у місті-герої Баку Нобель, який – Нобелівська премія.
– Так-так.
– Він у Баку почав розробляти, а потім вишки поставив у Грозному. У Чечні нафта світла, вона практично не потребує великих доопрацювань і могла йти відразу в бойову техніку під час війни.
– Отже, у саудівців нафта чиста?
– Чиста – раз. По-друге, глибина видобування мінімальна. І головне – уся інфраструктура. Вони видобувають відразу біля портів, завантажують на танкери і доправляють.
– Тобто вона дешева?
– Дешева.
– Це правда, що там доларів вісім – собівартість?
– За різними підрахунками, $8–10.
– Тобто якщо вони стануть стіною, то, умовно кажучи, можуть узагалі по $10 продавати?
– Можуть опуститися і до восьми, нічого не програють.
– А нафти багато?
– Багато. Вони обіцяють від двох до чотирьох мільйонів барелів додатково на день видобувати. Зверніть увагу – вони відразу пішли на ринок. Ми розглядали питання домовленостей не лізти в зону відповідальності. Вони полізли вже в зону відповідальності Росії.
– І Європа, звісно, буде у них купувати.
– Уже росіяни, "Роснефть", починають обурюватися, і справедливо. Вони по $32 пропонують, а...
– ...а саудити – по $25.
– Зрозуміло, у ринковій економіці дружба дружбою, але краще...
– Тобто якщо Росія запропонує завтра по $24, саудити запропонують по $15?
– Так.
– Це означає, що сьогодні Путіна обклали?
– Так. Якщо взяти всю нафтову галузь Російської Федерації, то в них 30% – це легко добувна нафта, а 70% – складно добувна. Потрібні буріння, витрати.
– А комплектації не дають через санкції.
– І плюс якість нафти різна.
– Зрозуміло. Я згадую свої бесіди із Шеварднадзе і Горбачовим, які на пальцях пояснили, чому вони почали гласність і перебудову. Тому що ціни на нафту впали до божевільного стану і Захід так накрутив гонку озброєнь, що Радянський Союз зрозумів дві речі. Або вплутатися в цю гонку озброєнь – тоді на це має піти 20 років, як мені Шеварднадзе сказав, і ми покладемо зуби на полицю... узагалі-то, ми були неконкурентоспроможними за таких цін на нафту. Або піти на поступки Заходу, що й було зроблено: перебудова, гласність, демократія і розпад Радянського Союзу. Чи проводите ви аналогію з тими подіями в наш час? Чи це не задум Сполучених Штатів Америки, які курирують Саудівську Аравію, щодо розвалу Російської Федерації?
– Коли Рейган назвав Радянський Союз імперією зла, Сполучені Штати домовилися із Саудівською Аравією та основними операторами видобутку нафти, і нафта впала до $8–10. Практично кілька років було необхідно, щоб економіка Радянського Союзу почала обвалюватися. Ви пам'ятаєте: не вистачало ні сигарет, ні м'яса... Узагалі нічого не було.
– Мила, туалетного паперу, зошитів у клітинку. Та всього!
– Так. Так от, на сьогодні відбувається друга сцена марлезонського балету, якої не врахували окремі у Кремлі...
– ...російські товариші...
– ...які сидять там. Різні вежі, які, як розповідають, борються між собою... Хто там бореться?! Якщо одна вежа почала трошки хитатися, за теперішнього царя цю вежу вже б ліквідували як клас. Ну це маячня. Про яку демократію можна говорити?
– Про які вежі, так (усміхаючись)?
– Тому він і штурмує зміни до конституції. 9 Травня – уже зрозуміло, Трамп заявив, що його не буде. Якщо не буде Трампа – найімовірніше, і Меркель... Ну, вона не самовбивця, щоб поїхати сюди.
– Коронавірус?
– Так. Плюс у Гаазі триває суд щодо збитого Boeing.
– І там ситуація зрозуміла.
– Уже 13 свідків закрито, зокрема громадян Російської Федерації, які брали участь, були присутніми під час запуску, військовослужбовці колишні. Це прокурор озвучив. Ще не перейшли до допитів.
– Ми можемо сьогодні говорити про сплановане придушення Путіна? Чи ні?
– Моя особиста думка, що якби Захід хотів придушити Путіна, то...
– ...він би його придушив?
– Так. Ще 2008 року, коли він поліз на Грузію, Абхазію та Південну Осетію. І розв'язали б питання елементарно. Ось SWIFT від'єднали – і далі не треба ні про що говорити. Які там санкції застосовувати? Усе зупиниться. На сьогодні, як не парадоксально, людина, яка пересиділа на своєму місці... За радянської влади – пам'ятаєте? – було чітке визначення: більше ніж п'ять років ніхто не сидів на посаді. Навіть перші секретарі обкомів партії.
– Так.
– По паралелі переміщували або на підвищення.
– Але Леонід Ілліч просидів 18.
– Леонід Ілліч був першою особою. А я про виконавців. І Леонід Ілліч, попри всі нюанси, одноособово не ухвалював рішень. Політбюро!
– Колективний орган, правильно.
– Як воно зняло Хрущова, так могли зняти і його. І він це чудово розумів.
– Він влаштовував всіх?
– Так. Він лавірував між ними, домовлявся.... Яке зараз колективне рішення там ухвалюють? Хто там колектив, назвіть мені. Ніхто. Той самий Медведєв – його не перемістили б на посаду...
– ...він уже не в колективі?
– Він у колективі, але...
– ...не в тому.
(Сміються).
– Так. Його зробили заступником секретаря Ради безпеки, який відповідає за всі страшні буржуйські теми. І взагалі це тіло не видно на телебаченні, десь сховався. Дай Боже йому, звісно, здоров'я, але його вже немає. Прибирають елементарно, ніхто нікого не запитує. Один ухвалює рішення. У чому страх полягає? У тому, що він вважає, що робить усе правильно. Він у це вірить, що він збирач земель російських, що він найкрутіший у світі, що у нього найпотужніші збройні сили, що у нього найнагодованіший народ... Остання пряма трансляція коли була – як це вони пропустили? – учителька з Омська чи з Новосибірська поставила запитання: "Володимире Володимировичу, а як можна прожити на 12 тис. рублів?" І він так подивився і каже: "Ні, 25. У мене у зведенні – 25. Наступне запитання". Тобто він навіть не розуміє цих речей.
Виступає Терешкова, усі: "Ура!" І тут випадково Путін їхав на базар по оселедець, по ковбасу. Йому зателефонували, він розвертається і преться в Думу
– Тобто це не спланована спецоперація Заходу, а просто втома матеріалу, так склалося, кон'юнктура така наразі, ось якось зірки зійшлися? Пахне тим, що це кінець для Росії? Я маю на увазі, для керівництва Росії?
– Захід реагує на помилки Російської імперії. Починаючи від отруєння "шпильових" у Великобританії. Їздили вони, випадково в одному номері [жили], одну повію замовляли, не тією вулицею йшли.... Убивство в Німеччині грузина чеченського походження. Це події, які наростають. Ось чого він до Лівії поперся? Якщо у Лівії визнано уряд Організацією Об'єднаних Націй, до Ради Безпеки якої Російська Федерація входить, ти ж маєш підтримувати? Ні, створюють маршала якогось, забезпечують, знову ж таки, з військторгу бронетехніку, особовий склад...
– Усе – за схемою.
– Так. І треба повалити законно визнаний уряд. У багатьох виникає запитання: а що вони роблять у Сирії? Ось "Голос Москвы"... Чи як його правильно називати?
– "Эхо Москвы".
– "Эхо Москвы". То воно ж існує за гроші "Газпрому". І на "Эхе Москвы" починають порушувати питання: а що ми там робимо взагалі, у Сирії? Тобто вже втома металу відбулася, і вже багато хто починає розуміти, що ті самі вибори в Москві, які відбулися торік... Усі бачили – мітинги, арешти. Утримати країну у страху вже неможливо.
– Можливо, ви вважаєте?
– Неможливо.
– Давайте я у вас запитаю як генерала спецслужб, людину, яка має великий досвід... 37 років у контррозвідці?
– 37.
– Як із куща.
– Ісус Христос прожив менше, ніж я пропрацював.
(Сміються).
– Путін вийшов на фінішну пряму чи ні?
– Тут однозначно не можна сказати. Ситуація у чому? Після провалу в Сирії, провалу в Лівії, внутрішніх нюансів... Плюс коронавірус, плюс...
– ...нафта...
– ...нафта. Простий хронометраж. Як виходить? Спочатку не лише росіян, а весь світ нагодували тим, що Володимир Володимирович піде в якийсь створений комітет...
– Держрада, так.
– Вони ще там не придумали остаточної назви.
– І тут раптом...
– І весь світ був упевнений, і я так думав, що він справді вже втомився керувати. Ну, як Назарбаєв у Казахстані, так? А от президент – це офіційне представництво, уже не треба ніжку тягнути в Парижі на Єлисейських Полях, 20 метрів пройти неможливо... Ну ви ж пам'ятаєте картину, так? Ішов, уже ногу тягне...
– Важкувато. Я був присутнім під час цього, дивився, як він іде.
– Це ж не на підводному човні плавати. Там же не російське телебачення знімає.
– Ну, є питання.
– Так, є питання, уже здоров'я... Але в нього немає іншого виходу. Він не може піти з однієї простої причини: кого б він не поставив, стовідсоткової ймовірності, що його не чіпатимуть і його оточення не зачеплять, немає.
– Хоч він Єльцину дав гарантію і не зачепив його.
– Він дав слово – дотримав. А інший дав – і не дотримав. Хазяїн слова: хочу – дам, хочу – заберу.... Усі чекали, що він іде на Держраду, але залишиться президент, розподіл повноважень тощо. Ось головний напрям. Навіть запхали в конституцію, уже для сміху, і Бога там...
– Для сміху, точно.
– Ну чого там тільки не напхали! Уже сміялися, напевно, усі.
(Усміхаються).
І всі бурхливо обговорювали в Україні, з ким не зустрічався, усі: "Ось дивись – іде". І в принципі, я думав, що він потихеньку і відходив. Але коли виникли ситуації: сирійська – раз, коронавірус – два, нафта – три... І тут випадково космонавтка Терешкова... Вона, може, шанована людина, я особисто не знайомий... Але вона виходить на трибуну і з голосу... Ось до неї дійшло усвідомлення, що треба терміново залишити Володимира Володимировича, тому що Держбанк не встигає завантажувати бабками, курс стримувати. І вона виступає... Правда, читаючи з аркуша, тому що на аркуші, напевно, прийшло ж осяяння, із зіркою Героя Радянського Союзу... Правда, згідно з історичними документами, Корольов після її польоту сказав: "Жодну жінку більше в космос не пущу". Тому що вона щось там утнула. Може, інопланетян образила? Але суть не в цьому. Виступає Терешкова, усі: "Ура!" І тут випадково Володимир Володимирович Путін їхав на базар по оселедець, по ковбасу, він розвертається... І це все подають так, що він їхав у машині – йому зателефонували. Він каже: "Ну що, народу треба..." Розвертається і преться в Думу.
– А не вірите, що так випадково було?
– І каже: "Ну, раз треба – нехай Конституційний суд ухвалить рішення". Ми ж усі чудово розуміємо, як ухвалює Конституційний суд це рішення. Хоча, здається, 1998 року, коли намагалися Єльцина на третій строк пропхати хоч тушкою, хоч чимось...
– Ну, інший час був.
– Доводили, що його обирали в Радянському Союзі, за тією конституцією, а вже є ця конституція, що той раз не беруть до уваги, а він тільки раз... Та й Конституційний суд тоді ухвалив рішення, що "вибач, батьку, це громадяни Росії обирали тебе, засранця, тоді раз, а це вже вдруге". І третього уже не вийде, за конституцією. Зараз Конституційний суд ухвалює рішення, що чотири строки – це не строк, так? Чотири ходки – давайте ще одну ходку для краси. Ну, маячня, сміються всі. І той Путін, який був 10–15 років тому, із харизмою, з виступами в Організації Об'єднаних Націй, де розповідав гарні речі, і Путін, який зараз, – це ж різні...
– Треба було йти йому 2008 року, правда?
– Правильно. Із президентської посади треба йти, як у спорті. Головне – вчасно піти, щоб потім не пошкодувати.
– Як колега колезі, як генерал полковнику, що ви йому порадили б?
Петрулевич 37 років працював у спецслужбах. Фото надав телеканал NewsOne
– Та я йому нічого не хочу радити через одну просту причину: що можна порадити людині, яка живе у своєму мікросвіті, яка не розуміє взагалі, що відбувається? Він же от останню давав пресконференцію. Ну, не пресконференцію, а...
– ...інтерв'ю Андрієві Ванденку?
– Він навіть не розуміє, що говорить. "Я смартфоном не користуюся, тим не користуюся... Я тільки урядовим зв'язком користуюся. А інформацію буду з папок..." Він ізольований не тільки від тих інформаційних потоків, які відбуваються у світі, а й від того, що відбувається в його оточенні, у Кремлі. Йому доповідають тільки течки, які... Ну хто принесе течку? Припустімо, директор ФСБ, директор Служби зовнішньої розвідки або, там, міністр оборони, який в армії ні хріна не служив, навіть солдатом строкової служби... Він же з Луганської області.
– Шойгу, так?
– Шойгу.
– Із Луганської області?
– Він народився в Луганській області. Там капличку побудував, там його маму поховано.
– Та ви що?!
– Так.
– Ну, ви-то знаєте, ви керували СБУ в Луганській області.
– Коріння у нього звідси. Але міністром оборони людину, яка ні військового училища, ні академії...
– То перед цим Сердюков був міністром оборони. Він узагалі не служив у армії. Ну то й що?
– Ну, у принципі, у нас теж є.
– Окремі випадки, так?
– Не треба юридичної освіти, щоб стати генеральним прокурором...
(Усміхаються).
Тому – що можна порадити людині, яка обмежена в інформаційних... Він у своєму світі живе.
– Радити нічого, так?
– Ну а що радити? Порада одна: йому треба йти на пенсію. Недарма ж євреї турбуються, Нетаньяху приїжджав, у пресі публікували... От як є перецвіла артистка, яка довго-довго грала... Я трошки відволікся. Театр не називатиму, щоб не паплюжити... Мені якось дружина сказала: "Пішли подивимося прем'єру "Летюча миша". Ну, подобається мені "Летюча миша", щоразу дивимося фільм на Новий рік. Душа радіє, хоч ніби вже знаєш всі сюжети. Ну, ми прийшли в театр, сіли в першому ряду. Коли Летюча Миша вийшла... Їй практично ще немає 80 років. Але далі...
– Уже не летить?
– Так.
(Сміються).
Далі треба щось говорити? Молода артистка не проб'ється на цю сцену. А ця – ну, от якось так... А ви купуйте квитки і приходьте... Так, ми купили квитки, ми сидимо в залі для глядачів і дивимося... А порадити нічого.
– Ми довго говорили про Росію, про Сирію, Туреччину, про Саудівську Аравію. Жодного слова не сказали про Україну. А зараз я впіймав себе на думці: хоч би Путіну було гірше – може, від цього нам буде краще?
– Як у тому анекдоті: головне – щоб у сусіда здохла свиня?
– Так.
– Горить сарай – гори і хата. Але питання не в цьому. Нехай вони розбираються. Мене дивує інша ситуація. Україна – найбагатша країна, розумний народ. Я вже не кажу про те, хто був у Політбюро, хто був у Раді Міністрів, скільки українців. Відбирали цвіт туди. Нам Боженька дав таку землю і людей, але в нас що не президент, не прем'єр... Нам допомагають, як кажуть, "закордон нам допоможе". Ми ж не можемо нікого притягнути до відповідальності. Лазаренка хоч американці притягнули і вже сміються, кажуть: "Ось камера є, давайте сюди прем'єрів. А можливо, і президентів – хто його знає?.." Приїжджає радник Трампа з'ясовувати, скільки ж украли в Україні протягом останніх п'яти років, колишній прокурор США... Починає давати інтерв'ю і розповідати про суми, які виводили з України. Волосся дибки стає. Ну, у вас ні, а в мене ще є волосся, і воно починає підніматися. Коли він озвучує, що понад $100 млрд було виведено і розподілено можновладцями у такий спосіб, що 70% ішло у США, а 30% залишалося в Україні для тієї братви, яку посадили управляти цією колонією. Ну ми що, колоніальна держава, чи як?
Який великий діяч закодував українські телеканали? Під час війни партизани листівки клеїли на окупованих територіях. Народ надихався, поліцаї зривали. А тут самі взяли й обрізали
– Ви людина, яка дуже добре знає свою роботу. Ви дуже багато для України зробили. Ви зі своїми товаришами накрили мережу центрів і резидентур, які Російська Федерація розставила по Україні в надії здобути всю країну 2014 року. Ви вивезли з окупованої вже до того часу території російських ставлеників, привезли їх до Києва. Щоправда, керівництво країни їх відпустило, обміняло на когось. Проте ви свою роботу зробили на "п'ять із плюсом". Вашого батька, інваліда, який жив у Донецьку, на вашій Батьківщині, сепаратисти катували й убили. Я бачив цю страшну фотографію, що вони з ним зробили. Ви любите свою Батьківщину – Донбас. Ви хочете, щоб Донбас знову став українським. Донбас і Крим повернуться до складу України? Чи про це можна забути?
– Висловлю свою думку. Коли перші особи держави захочуть, щоб повернувся Донбас і Крим, тоді вони повернуться. Це ж не просто слова – для цього треба щось робити. А розповідати про те, що ми так любимо Україну, надівати вишиванку, говорити розумні слова... У нас, по правді, серед перших осіб держави дурнів немає. І говорять вони все красиво. Але що вони зробили для повернення Донбасу або Криму? Нічого. Чому євреї за свій шматок землі готові гризти будь-кого: і палестинця, і інопланетянина, і кого завгодно? А чому в нас тут... Ось ми сидимо, довго обговорюємо, чи правильно зараз зустрілися в Мінську представники Офісу президента України та представник Російської Федерації [Козак]... Підкреслюємо, що в нього українське коріння і прізвище в нього українське. А що ви обговорюєте? Ви розв'язуйте питання. Людина, яка хоче щось зробити, шукає, як це зробити. А хто не хоче – шукає причини.
У нас останнім часом багато політологів з'явилося, які бурхливо обговорюють, чи треба зробити огорожу на Донбасі й на кордоні з Кримом... Питання одне: це наша земля чи не наша земля? Це наші люди чи не наші люди? От і все. Коли німці захопили Україну й Білорусь, чомусь керівництво Радянського Союзу не сказало "поставмо стіну, почекаймо трохи", – так? Почекаємо, а там щось буде. За кожен шматок – скільки крові! Окрема розмова – правильно керували, неправильно, командний склад.... Скільки людей загинуло!
Не буває держави, яка не захищає своєї територіальної цілісності й свого громадянина. Ми ж розглядали питання: у Туреччині загинув солдат – його йдуть ховати міністр оборони або начальник Генерального штабу. І вони говорять, що він загинув як герой за Батьківщину. У нас так чи не так? Ви бачили хоч раз, щоб міністр оборони прийшов на похорон нашого бійця? У нас іде статистика зараз щодо Донбасу, щодня – один-двоє, поранені тощо. І воно нікого не цікавить. Якщо 2014 року інформаційний простір був заповнений і всі люди переживали... Я ж пам'ятаю цю ситуацію, коли військкомати штурмували офіцери запасу, щоб захищати Батьківщину, а військкомат їх гнав назад. Така сама ситуація була з військовослужбовцями, з офіцерами запасу МВС, СБУ. Патріотизм, ну, так ми виховані. А воно нікому не треба. Зараз он бігають, ловлять, заганяють в армію. Некомплект... Не хочу навіть порушувати це питання.
– Гіпотетично: ви президент України. Ви б знали, як забрати Донбас і Крим? Ви забрали б Донбас і Крим?
– А воно мені треба, посада президента? Є президент – у нього нехай голова болить. З іншого боку, зрозумійте, повернути треба не територію, а людей повернути. Багато хто порушує питання, розповідає, що ось уже минуло п'ять-шість років, що людей там уже не перекувати... Кого перековувати? Вони перебувають зараз в окупації. І ви уявляєте, як люди, які живуть зараз і дивляться на Україну... Ну, тоді вже раз така п'янка – дістаю останній огірок. Весь світ, та сама Російська Федерація, борються за що? За мізки.
– Так.
– За інформаційний простір. Який великий діяч придумав і закодував українські телеканали. Платити гроші, купуючи залізяку? Та в нас бабуся, яка не знає, на що прожити, – що, вона піде купувати залізяку?
– Ну, хто це зробив – справжній ідіот.
– Зараз у Донецьку не можуть подивитися українське телебачення, як раніше. Це як ковток повітря – подивитися українські фільми або той самий "95-й квартал". Зараз же не можна подивитися. Ну який ідіот придумав ось це кодування? Натомість Російська Федерація не кодує. І на повний зріст усі будуть дивитися на парад 9 Травня, які росіяни добрі...
– ...і на Соловйова.
– Зараз вони почали крутити фільм, який американці зняли про Майдан... А ми самі обрізаємо собі – ну, я не хочу сказати, що... Як у танцюриста... Де в нас міністерство, де прем'єр-міністр і де в нас президент? Вони що, всі ідіоти? Я по-іншому не назву. Та знайти цього... Це ворог! Неважливо, що він хотів заробити грошей на цьому... Пам'ятаєте, одного разу дружина міністра внутрішніх справ завезла стрічки, що світяться, на машини? Не будемо називати прізвища.
– Не пам'ятаю.
– І всіх змусили на постах ДАІ купувати ось ці стрічки, тому що фірма дружини міністра ними торгує. Схожа ситуація, ніби чиясь дружина завезла блоки для кодування цих телеканалів... Під час війни – фільми подивіться! – партизани листівки клеїли на окупованих територіях, що там ТАСС повідомляє, що там фронт. І народ надихався, поліцаї зривали, у гестапо заганяли. А тут самі взяли й обрізали. Який ідіот?! І ви говорите про повернення Донбасу і Криму? Треба думати про те, щоб зберегти ту територію, яка ще є, за такого підходу. У них же зараз телебачення що показує? "Россия-1", "Россия-24" тощо. А вмикаєш "1+1" – "згідно з постановою, закодовано".
– Справжні диверсанти.
– ICTV – закодовано, ТРК "Україна"... І говорять про те, що під час розвитку держави хтось погано чинив із кимось.
– Мені ніяк не вдається вивести вас на оптимістичний фінал. Може, хоч усміхніться вже глядачам? Може, надію дасте якусь?
– Та все буде добре!
– Усе-таки?
– Так. Пережили ми й гірші часи.
– Пережили голод – переживемо й достаток.
(Сміються).
Дякую, Олександре Миколайовичу.
– Спасибі.
Записав Микола ПІДДУБНИЙ
