$41.28 €43.46
menu closed
menu open
weather 0 Київ
languages

"Кремлівська доповідь". Хто з оточення Путіна може потрапити під санкції після слухань у Конгресі G

"Кремлівська доповідь". Хто з оточення Путіна може потрапити під санкції після слухань у Конгресі Російські ЗМІ писали, що до "кремлівської доповіді" потрапить приблизно 50 політиків та бізнесменів, пов'язаних із президентом РФ Володимиром Путіним, а також члени їхніх сімей
Фото: ЕРА

29 січня міністерство фінансів США, Національна розвідка і держсекретар мають презентувати в Конгресі "кремлівську доповідь", присвячену чиновникам і бізнесменам із найближчого оточення президента РФ Володимира Путіна та їхнім активам за кордоном. Зміст доповіді поки залишається таємницею, але, за інформацією ЗМІ, до списку можуть потрапити Алішер Усманов, Роман Абрамович, Олег Дерипаска й інші підприємці – загалом до 300 осіб. "ГОРДОН" зібрав основну інформацію про "кремлівську доповідь", відому на цей момент.

Що це за список?

"Кремлівська доповідь" передбачена законом "Про протидію супротивникам Америки за допомогою санкцій", який у серпні 2017 року підписав президент США Дональд Трамп. Цим законом уводили нові санкції проти Ірану, Росії і КНДР.

У законі йдеться, що доповідь має бути опубліковано протягом 180 днів, строк закінчується 29 січня 2018-го. Документ мають презентувати в Конгресі США міністерство фінансів, директор Національної розвідки Ден Коутс і державний секретар США Рекс Тіллерсон.

Складанням доповіді займається вісім різних груп, а за складання списку прізвищ росіян відповідає два підрозділи міністерства фінансів США – управління терористичної і фінансової розвідки, а також бюро з контролю за іноземними активами. Доповідь має заслухати по три комітети у кожній із палат Конгресу (із закордонних справ, фінансів і банківської діяльності).

Саме собою оприлюднення "кремлівської доповіді" не буде означати автоматичного введення санкцій проти згаданих осіб – для цього передбачено окрему процедуру, яку можуть почати після 29 січня.

Російське видання The New Times, посилаючись на своє джерело у Вашингтоні, писало, що американська влада продовжує сперечатися про те, у якому форматі публікувати "кремлівську доповідь", чи робити її повністю відкритою і як застосовувати. NT стверджує, що Трамп хоче зробити список росіян секретною частиною доповіді, а також наполягає, що нові санкції проти РФ можуть нашкодити американському бізнесу.

Составлением списка приближенных к Кремлю чиновников и предпринимателей занимается министерство финансов США. Фото: The U.S. Department of the Treasury / Facebook Складанням списку наближених до Кремля посадовців і підприємців займається міністерство фінансів США. Фото: The U. S. Department of the Treasury / Facebook

Хто потрапить до списку?

За даними газети "Коммерсантъ", до "кремлівської доповіді" потраплять приблизно 50 високопосадовців і бізнесменів, наближених до президента РФ Володимира Путіна, а також члени їхніх сімей. Загалом – до 300 осіб.

Посол США в Росії Джон Гантсман 16 січня зазначав, що говорити про кількість росіян, які потраплять під нові санкції, ще передчасно: зараз розробники "кремлівської доповіді" вивчають, як ці обмежувальні заходи вплинуть на американсько-російські відносини в короткостроковій і довгостроковій перспективі.

За словами екс-співробітника Держдепартаменту США Деніела Фріда, деякі російські політики і бізнесмени звертаються до американських лобістів і колишніх посадовців із проханнями допомогти не потрапити до списку, а частина росіян позбавляється закордонних активів, які можуть постраждати після оприлюднення "кремлівської доповіді".

Прізвища людей, які опиняться в доповіді, поки невідомі.

У листопаді 2017 року міжнародна група експертів (американський дипломат Деніел Фрід, шведський економічний аналітик Андерс Аслунд, колишній радник Путіна Андрій Ілларіонов і публіцист Андрій Піонтковський) опублікувала статтю на сайті Atlantic Council, у якій запропонувала критерії ідентифікації "кремлівської еліти та її агентів".

На їхню думку, до переліку "кремлівської доповіді" мають потрапити росіяни, відкрито або приховано причетні до агресивних дій путінського режиму: втручання в президентські вибори у США, військової агресії проти Грузії й України, бомбардувань мирного населення в Чечні і Сирії, а також гучних убивств опозиціонерів, журналістів та громадських активістів у Росії.

Ще один критерій, за яким автори пропонують заносити політиків і бізнесменів до "кремлівської доповіді", – участь у корупційних схемах. Експерти переконані, що до списку також мають потрапити "друзі Путіна із Санкт-Петербурга".

Російське видання The Bell писало, що потенційними фігурантами "кремлівської доповіді" можуть стати бізнесмени Олег Дерипаска, Михайло Фрідман, Алішер Усманов і Роман Абрамович. Про те, щоб додати до переліку Усманова і генпрокурора РФ Юрія Чайку, держсекретаря США просило четверо сенаторів-республіканців.

По данным российских СМИ, в За даними російських ЗМІ, Усманов – один із наближених до Путіна мільярдерів – може опинитися у "кремлівській доповіді". Фото: ЕРА

Що заявляють у Росії?

Видання The New Times підкреслює, що "кремлівська доповідь" викликає серед російської еліти більшу стурбованість, ніж усі попередні санкції. Однак в офіційних заявах і російські посадовці, і бізнесмени стверджують зворотне.

1 грудня 2017 року прес-секретар президента РФ Дмитро Пєсков сказав, що за допомогою "кремлівської доповіді" Вашингтон намагається посварити Путіна з російською бізнес-елітою. 12 січня 2018-го він заявив, що Москва відповість на "кремлівську доповідь": "Принцип взаємності залишається наріжним каменем".

Заступник міністра закордонних справ Росії Сергій Рябков стверджував, що в Москві до "кремлівської доповіді" ставляться "філософськи" і вважають її спробою вплинути на РФ напередодні президентських виборів.

У листопаді 2017 року агентство Reuters опитало два десятки людей у ділових і політичних колах Росії, які розповіли, що серед бізнесменів панує "атмосфера страху та занепокоєння", оскільки "судитися за свої активи проти США важко". Джерело Reuters також повідомило, що один із бізнесменів, який входить до сотні найбагатших росіян за версією Forbes, вирішив "менше з'являтися поряд із Путіним", щоб не привертати до себе уваги американських посадовців.

У січні 2018-го президент – голова правління держбанку ВТБ Андрій Костін в інтерв'ю Reuters сказав, що вважає досить високою ймовірність потрапляння до санкційного списку, але не боїться цього. "Моє покоління виросло, коли з нашої країни взагалі нікуди не пускали", – сказав Костін.

Костин: Счета? Это наименьшее зло. Слава богу, есть ВТБ, где можно деньги хранить. Фото: ЕРА Костін стверджує, що не боїться потрапити під санкції. Фото: ЕРА

Що кажуть експерти?

Колишній співробітник Держдепартаменту США, дипломат Деніел Фрід уважає, що наслідки доповіді будуть "дуже серйозними", оскільки згадані в ній росіяни не зможуть співпрацювати з фізичними та юридичними особами зі США, а американські та європейські банки можуть вважати "ризикованою" присутність у цьому переліку своїх клієнтів.

Російський опозиціонер Гаррі Каспаров зазначив, що передбачити масштаб і наслідки "кремлівської доповіді" зараз складно, оскільки Трамп "явно не налаштований підписувати закони, які стали реальною загрозою існуванню путінського режиму", однак оприлюднення конкретних списків із прізвищами наближених до Путіна стане "переходом на новий рівень".

Політолог і публіцист Андрій Піонтковський підкреслив, що обсяг приватних коштів росіян у США становить приблизно $1 трлн, а "утримати одночасно і трильйон, і владу, і Крим – усе це вже неможливо". У листопаді він заявляв, що у Вашингтона "повно олігархів, їхніх представників і юристів", які намагаються домовитися з владою про незанесення до санкційних списків.

На думку російського політолога Лілії Шевцової, "кремлівська доповідь" закриє цілу епоху у геополітичних відносинах. "Постмодернізм, який домінував у політиці протягом останніх 20 років, із його розмитістю цінностей і норм, із його готовністю Заходу інтегрувати авторитарні еліти, зокрема російську, закінчується", – сказала вона в інтерв'ю "Немецкой волне".

Шевцова вважає, що доповідь породить всередині російської еліти невдоволення, страхи і сумніви, а також "прагнення втекти і вивести активи".