Рибчинський: Те, що відбувається зараз в Україні, – це руїна. Це другий Голодомор 

Я плачу майже щодня

– Найсмішніший ваш день?

– Найсмішніший – 1 квітня, коли я майже 50 років тому одружився. Це був найсмішніший день.

– Коли ви востаннє плакали?

– Напевно, вчора. Я плачу майже щодня, коли бачу бездомних собак, нещасних дітей, коли слухаю повідомлення з нашого східного фронту і чую, що хтось поранений або загинув. Ну я не так плачу, щоб ридма, але у мене сльози на очах.

– Як звуть людину, у якої ви б хотіли попросити вибачення?

– (Пауза)...

– Пауза зараз за Станіславським. За Рибчинським...

– Напевно, Юра звати (сміється). Мені, крім себе... От якщо я у дзеркало подивлюся, скажу: "Пробач". А так, я не знаю, начебто намагався не ображати людей.

– Як вас у дитинстві мама називала?

– Юрою називала.

– А лагідно?

– Не пам'ятаю. Можливо, Юрасик. Але по-моєму, Юра називала.

– А ви свого сина як називали в дитинстві?

– Женя. Так само, як і тепер. У нас не було зменшених, пестливих імен. Ні у мене в дитинстві не було, ні у Жені. Я Женюся міг його називати, коли він був зовсім маленьким.

У Гриценка – ні іміджу, ні харизми

– Одним словом охарактеризуйте Петра Порошенка.

– Багата людина, яка постійно хоче бути ще багатшою, людина з гіпертрофованим апетитом, яка з одного боку дуже хоче щось зробити для інших, а з іншого – йому заважає власна ненаситність. А так він, у принципі, розумна, освічена людина.

– Дуже стисло, нагадую, одним словом – Юлію Тимошенко.

– Юлія Тимошенко – найталановитіший за всі 27 років незалежності політик. З усіма плюсами, які можуть бути у політика, і з усіма мінусами. Саме таких політиків і називають геніальними.

– Анатолій Гриценко.

– Дуже позитивний, правильний. Людина, у якої немає ні іміджу, ні харизми.

– Олег Ляшко.

– Дуже талановитий. Я його ставлю в один ряд з Остапом Бендером, Хлєстаковим і Чичиковим. Це талановита людина. За багато років він навчився бути, у всякому разі – у нашому політичному бомонді – політичною особистістю.

– І Володимир Зеленський.

– Зеленський – по-своєму геніальна людина як актор, як організатор. Найбільший енергетик, [він] із тих людей, які якщо за щось візьмуться, то все перевернуть, переінакшать. Єдиний, хто може створити щось, чого у нас не було, тому що нічим не пов'язаний із політичним минулим.

Те, що відбувається зараз, – руїна. Це другий Голодомор

– Якщо однією фразою охарактеризувати те, що у нас сьогодні в Україні відбувається, то яка це буде фраза?

– Те, що відбувається зараз, – це руїна. Це така сама руїна, яка була після смерті Богдана Хмельницького. Це другий Голодомор, бо я щодня зі свого балкона бачу бомжів, старих людей, які у сміттєвих ящиках шукають їжу. Такого не було ні за радянської влади, ні навіть у важкі перші роки 90-х. Цього ніхто не враховує, але дуже багато людей помирає від голоду.

– І наостанок прочитайте ваш найгеніальніший, на ваш погляд, вірш.

– Ну, так про свої вірші говорити, що вони геніальні...

Мало мне спалось,много виделосьчто сбылось и не сбылось в песню вылилось....

Я один, я один у того, у кого никого-никого...

(Читає другий вірш).

Женщина ищет льгот,Женщина ищет выгод.Каждая женщина – вход,Если мужчина – выход.Каждый мужчина – Бог.Каждый мужчина – идол.Каждый мужчина – вдох,Если женщина – выдох.

– На одному диханні. Дякую, Юрію Євгеновичу. Спасибі, Дмитре Гордон, який знімав наш сьогоднішній бліц.

Д. Г.(за кадром): Тепер Дмитро Гордон підробляє зйомкою.

О. Б.: Я не знаю, як ми будемо розраховуватися (сміються).

Ю. Р.: Усі ми в цьому світі – зайві. Люби себе, як ближнього.

О. Б.: Круто.

Д. Г.: Присвячується Олегу Ляшку (сміються).

Ю. Р.: Ні. Усі ми в цьому світі – зайві. Усі. І ти теж, і я, і Ляшко теж. Люби себе, як ближнього, – це найскладніша заповідь. Це ж не про себелюбство йдеться, це ж треба полюбити іншого як самого себе. Тому так мало справжньої любові у світі.

Людина поки не зрозуміє, що таке любити себе... У нас же люди себе не люблять. І я зокрема. Якщо людина [себе] любить – вона ж не може палити, нищити, не може пити, не може робити і жити, як ми живемо... Ми не любимо себе, тому не любимо інших.

О. Б.: Нелегка це робота...

Д. Г.: Я присвятив вашому синові Жені вірш:

Хорошо живет Евгений,Его папа – точно гений.

О. Б.: Вважаю, дуже вдале завершення. Я кажу: нелегка це робота – з поетом бліц-опитування затівати. Дякую.

Ю. Р.: А це що, усі запитання?

О. Б.: (киває).

Ю. Р.: Та ні.

О. Б.: А ми зробимо другу частину і тоді інші допишемо.