-1 Київ
Усе, що цементом скріплює українське суспільство, – безцінне. І парад – зокрема
Український Facebook сповнений захоплення парадом на честь Дня Незалежності. Люди радіють кожній деталі: і військові красиві; і техніка подобається; ну, і союзники молодці, що взяли участь. Дивишся й розумієш, що світ підтримує Україну в боротьбі з Путіним!
Народ радіє – а я розмірковую над тим, як же все-таки ми всі змінилися за ці три з половиною роки. Який гігантський крок змогли зробити – насамперед у нашій свідомості. І цей парад – відповідна тимчасова засічка для того, щоб заміряти нинішні настрої в суспільстві. Заміряти й порівняти з такими ж зарубками з попередніх років.
Пам'ятаю 2014 рік, гаряче обговорення доцільності військового параду. Я саме брав інтерв'ю у групи бійців, які приїхали до Києва на побивку із зони АТО. Зайшли до кафе, замовили пива – і дуже скоро розгорілася суперечка – та така люта, що офіціант поглядав на одягнених у камуфляж клієнтів із відчутним побоюванням:
– Льошо, ну ти ж не екзальтований хлопчик, поясни мені: ну на фіга?! Гроші потрібні, зброя, амуніція, жратва; волонтери захекались усе це возити – і тут наші у...бани задумали провести парад! Для кого? Для тилових? Щоб булки не тремтіли?
– Валеро, для всіх парад. Для всіх. Щоб наші дружини могли показати дітям: дивися, малий, де твій тато й за що він б'ється. Щоб люди розуміли, для кого вони гроші волонтерам віддають. Та ну, Валеро, для підняття бойового духу, нарешті! Паради в усі часи показували, що армія на сторожі! І народу зараз це треба, розумієш?
– Я розумію: на цей парад витратять у прямому сенсі цього слова броники, кевлар, селокси. Тут усі надуватимуть щоки – а там конкретні хлопці загинуть! Що, ні?
– Валеро, є речі основні, головні! Для дитини – мама; для футболіста – м'яч; ось для країни, що воює, – парад. Має бути парад! Не з помпою, без імперської пропаганди, як у цих козлів. Наш парад, душевний, розумієш?..
Відео: zheka99999 / YouTube
Від дня тієї розмови минуло три роки. Усі добре пам'ятають, чому Валера був проти параду; до того ж із розумінням ставляться до тієї його точки зору. І, здається, ні в кого більше не виникає запитань про те, чи варто проводити парад. Звичайно, варто. Бо все, що цементом скріплює українське суспільство, – безцінне. І парад – зокрема.
А що скажете про участь у нинішньому військовому параді представників дружніх країн? Із легкістю можу собі уявити, яку хвилю побоювань спричинили б ці особи 2014-го. Причому не тільки в День Незалежності – коли й де завгодно.
Фото: president.gov.ua
Фото: Київська міська державна адміністрація - КМДА / Facebook
Інтернет-форуми та соціальні мережі надривалися б від тривоги:
– Цього і слід було очікувати: російські ЗМІ відразу вхопилися за цю тему! Пишуть, що в Києві з'явилися заокеанські господарі бандерівської хунти!
– Ну навіщо треба було кликати на парад натівців? Тепер Кисельов скаже, що у війні на боці України бере участь натівська вояччина!
– Це недалекоглядно! Російська пропаганда намагається переконати народ, що проти "ДНР" і "ЛНР" воюють натівські найманці – і тут у нас Хрещатиком крокують негри! Виходить, ми самі ллємо воду на млин ворога! Як після цього російський глядач повірить у протилежне?
Нам стало все одно, про що там гавкають ці злі пси. Важливо лише стежити за тим, аби не вкусили
...Але на календарі – не 2014-й, а 2017 рік. І нинішньому українському суспільству глибоко фіолетово, що там скаже Соловйов і про що напише "Комсомольская правда". Почасти – тому, що нерозумно переживати за реакцію держави, яка вбила понад 10 тисяч твоїх співвітчизників. Почасти – тому, що дивимось ми тепер зовсім в інший бік. І всі ці дошкульні заголовки – "Глава Пентагона принимает парад ко Дню Независимости Украины" або "Парад зависимости: По Крещатику маршем прошли солдаты НАТО" – не викликають нічого, крім іронічної посмішки. А то й цілковитої байдужості.
І знаєте чому? Тому що ми змінилися, а вони – ні. І відстань між нами збільшується. Наш поїзд рухається назустріч зовсім іншій цивілізації. І злий цей гавкіт затихає десь далеко. Нам стало все одно, про що там гавкають ці злі пси. Важливо лише стежити за тим, аби не вкусили.
І за усвідомлення цієї метаморфози, що сталася з нами, – спасибі військовому параду до Дня Незалежності України.
