+14 Київ
Хронологія подій
Серія зі щонайменше 11 вибухів пролунала 10 березня над Совєтським районом Брянська приблизно о 17.00 за місцевим часом. Губернатор Брянської області Олександр Богомаз попередив про "задимлення продуктами горіння" й закликав жителів не виходити на вулицю й закрити вікна, але про влучення по заводу прямо не сказав.
Першими про те, що ціллю був саме "Кремний Эл", написали українські моніторингові Telegram-канали Exilenova+ і Supernova+, на їхньому відео з місця подій було видно численні прильоти, пожежу й величезний стовп чорного диму над заводською територією. Російське інтернет-видання Astra, провівши власний OSINT-аналіз на основі відео очевидців, підтвердило влучання у складальний цех підприємства і припустило, що ударів завдали Storm Shadow. За даними Astra, одна з ракет уразила головну адміністративну будівлю заводу, де в цей момент перебували співробітники, інша – виробничі цехи. Удар також був по території сусіднього Брянського технікуму управління й бізнесу.
Генеральний штаб ЗСУ опублікував відео удару й офіційно підтвердив: ціль уражено, виробничим потужностям завдано значних пошкоджень, аеророзвідку під час операції здійснював підрозділ окремого полку безпілотних систем "Рейд".
Губернатор Богомаз повідомив про шістьох загиблих і 37 поранених. Уранці 11 березня кількість постраждалих зросла до 42 осіб, із яких 29 госпіталізовано. 11 березня оголошено у Брянській області днем жалоби. Богомаз назвав те, що сталося, "нелюдським терористичним актом", як і раніше, не згадавши завод як ціль.
Роль заводу "Кремний Эл" у російському ВПК
"Группа Кремний Эл" – це закрите акціонерне товариство, засноване 1958 року як Брянський завод напівпровідникових приладів (БЗНП). За даними офіційного сайта, він спеціалізується на дискретній напівпровідниковій техніці, виробляє транзистори, діоди, інтегральні мікросхеми, силові модулі й понад 1,2 тис. найменувань електронних компонентів. Офіційно завод позиціонує себе як "головний гравець у сфері вітчизняної мікроелектроніки".
Реальне значення підприємства для російської військової машини розкрив Генеральний штаб ЗСУ в заяві після атаки.
"Кремний Эл" – це критично важлива ланка в ланцюжку виробництва російського "високоточного" озброєння. Завод спеціалізується на дискретній напівпровідниковій техніці й інтегральних мікросхемах, які є "мізками" й "нервовою системою" сучасної зброї, зокрема ракет "Іскандер", – ішлося в повідомленні.
Українська воєнна розвідка також установила, що завод постачає компоненти до блоку управління бойового спорядження БУБС-30 для новітньої російської крилатої ракети "Іздєліє-30", якою 7 березня атакували житловий будинок у Харкові, де загинуло 11 людей, зокрема две дітей.
Понад 90% усієї продукції заводу було спрямовано на потреби російського військово-промислового комплексу, серед основних замовників указано держкорпорацію "Алмаз-Антей", яка виробляє системи ППО, включно із С-300, С-400 і "Панцир", а також структури, котрі випускають крилаті ракети Х-59, Х59, Х59.
Експерт українського військово-аналітичного видання Defence Express Іван Киричевський після удару написав у Facebook: "Ворог почав "обкатувати" доволі небезпечну ракету "Іздієліє-30", електроніку до якої роблять саме на цьому заводі (утім, як і до інших ракет також). Ну а сили оборони України просто вдарили по цьому важливому об'єкту російського ВПК, як тільки отримали нову партію вітчизняних або ж імпортних ракет, імовірно, Storm Shadow". Він також указав на стратегічний контекст удару: за його оцінкою, шлях до паритету з РФ щодо далекобійних безпілотників Україна вже пройшла, тепер вона має пройти той самий шлях у галузі далекобійного ракетного озброєння.
Перспективи відновлення
Після удару на сайт групи "Кремний Эл" повідомив, що завод у Брянську зупинив роботу. Ідеться про пошкодження виробничих і адміністративних корпусів, порушення енергопостачання й розрив "технологічних виробничих ланцюжків".
Гендиректор "Группы Кремний Эл" Олег Данцев заявив, що "основним завданням сьогодні є якнайшвидше відновлення виробництва виробів електронної техніки для безумовного виконання планів".
За оцінкою Defence Express, зупинення брянського заводу – це надовго, оскільки на підприємстві працювало дороге й рідкісне закордонне обладнання, доступ до якого РФ втратила через західні санкції. Автори видання вважають, що завод "можливо вважати знищеним, а не просто ураженим", тому що п'ять крилатих ракет уразили головне виробниче приміщення площею приблизно 140х140 м, і навіть часткове відновлення технологічних процесів триватиме роки, якщо взагалі його визнають доцільним.
