Дівчинка, що просила приглушити російський реп, – з розбитим обличчям 

На днях ішла до моєї київської квартири дівчинка. Вона мала заночувати в нас перед тим, як їхати з нашим чадом на Шипот. Було вже близько до комендантської. В районі Оболоні перестріла компанію не дуже тверезих тінейджерів, які волали та стрибали під якийсь російський репак. Попросила приглушити. До нас дійшла вже з розбитим обличчям.

Десь за тиждень до того моя дружина вже викликала поліцію через такий саме репак посеред ночі. Може, якраз та компанія і була. Схоже, не допомогло.

У мене в біографії також є правопорушення. Я якось перетягнув людину дрючком по сраці. Було це в новорічну ніч – точно не згадаю, але між 2016-м і повномасштабним вторгненням. Ми вдома з дружиною та моєю мамою святкували, а під вікнами петарди вибухали так, наче там уже бій іде. В якийсь момент я не витримав, вийшов і зробив фізичне зауваження. Був дуже здивований, бо виявилося, що жбурляв не якийсь малолітній дебіл, а дядько років на вісім старший за мене.

У той самий період у Києві був нашумілий випадок, коли через конфлікт у маршрутці кухар телячої статури на копняках виніс з неї хлопця-ветерана з пластиною в черепі. Той буквально на зупинці купив ножик, повернувся та залишив цей ножик в опоненті. Насмерть.

Узагалі з маршрутками біда була. Дуже багато маршруточників в нетактовній формі пояснювали атошникам, де вони мали льготний проїзд. Потім їх на кінцевій зустрічали інші атошники та пояснювали, чому варто вибачитися. Інколи – в нетактовній формі. Інколи – із застосуванням різкої жестикуляції.

Я служу в Харкові. Щодня, незважаючи на обстріли, порушуючи швидкісний та звуковий режими, центральними вулицями літають вівцеграї на мотоциклах з прямотоками. Їм норм. Усім іншим не дуже.

У Києві в моєї родини та ж фігня – поблизу проспект Бандери та вулиця Івасюка. Там узагалі достатньо одного дебіла на крилах ночі, щоб підскочив район розміром з невелике місто.

Джипінг у горах. Знущання над тваринами. Вандалізм. Довкола багацько жлобства. Класичного, традиційного жлобства – коли люди творять зле просто тому, що їм весело, а інших дратує. А як спитають навіщо – завжди скажуть, що депутати от мільйонами крадуть. А потім включать агресію – іди собі.

А з іншого боку – велика, вже диспропорційно велика купа людей, які на агресію, вторгнення в їх простір чи просто свідоме їх дратування реагують насильством. Часто диспропорційним. Це загальносоціальні явища.

А бувають ще й особисті наїзди. Так, моєму давньому другові, військовому медику, що на запорізькому напрямку служить, один хлопець на днях обіцяв всю сім'ю на пляшки посадити – через репост посту про мобілізацію, причому достатньо нейтрального. Погроза була від початку несерйозна, але якось неприємний сам факт, що людина в статусі мандавошки в тилу погрожує сім'ї захисника. Аналогічно один плюгавий снусмумрик з Одеси в рамках суміщення тупого тролінгу та політичної навіженості вже половині ЗСУ пообіцяв Shahed на голови, а потім ще й стрілки позабивав – звісно, без жодної готовності справді на них прийти. Щиро не розуміючи, що хтось може виявитися наполегливим і знайти його самотужки.

Тут є два можливі виходи з ситуації.

Фантастичний – якщо поліція згадає, що її наймали не для того, щоб за гроші платників податків на ОnlyFans підписку купувати, а потім моделей ловити. І почне не розповідати, як не вистачає повноважень, а справді займатися всіма справами, які, по суті, є формами хуліганства. Ловити гонщиків, ганяти любителів послухати репчик о другій, хапати зоосадистів без багатотисячного шуму в соцмережах. Щоб це було кожного разу інституційно, а не з пинка масового висвітлення.

Реалістичний – новий суспільний договір встановиться на основі насильства. Себто, коли достатня маса непуганих стане пуганими і встановиться чіткий зв’язок між вчинком та травмою. Коли почнуть горіти джипи та мотоцикли, коли до любителів нічної музики виходитимуть любителі неісторичного фехтування, а один відомий зоосадист розділить долю іншого голомозого навіженого – того, що на прізвище Бузина.

Може здатися, що я за таке виступаю. Ні. Це погано, це поганий сценарій. Він призводить до таких ситуацій, як з убивством в маршрутці чи з комбригом 155-ки. Так не можна, таке вирішення проблеми значно гірше за проблему. Але так і буде, якщо воно й далі буде пущено на самоплив.

Джерело: Victor Tregubov / Facebook