До влади у Штатах прийшов озлоблений на весь світ водій 

Усе ж таки напишу ще про Америку. Колись ми з Ярославою прожили там чотири з половиною роки. Ми закохалися в цю країну. Ярослава робила кар'єру в американському банку. Я займався Конгресом, аналізом внутрішньополітичного життя і зв'язками з єврейськими організаціями. Ми були молоді й щасливі.

Дві третини робочого часу я проводив на Капітолійському пагорбі, спілкуючись із людьми – дуже різними. Але всі вони були цікаві, розумні, не злі. Це була моя Америка. Але перед від'їздом із Вашингтона в мене трапився цікавий момент. На світлофорі поруч зі мною зупинився чоловік у дорогому кабріолеті, який почав мене люто лаяти, незрозуміло за що. Він просто розривався від гніву. Не встиг я оговтатися, як загорівся зелений, і він поїхав далі.

На наступному світлофорі я зупинився поруч із ним і спитав: що я зробив? У відповідь почув ще одну матюкливу тираду й жодного пояснення. Він просто їхав і лаявся. Може, й не на мене, а на весь світ.

У той момент я особливо гостро зрозумів, що поруч із моєю улюбленою Америкою у світі існує й інша: гнівна й нещаслива, попри дорогі кабріолети. В Америці починалася ера якогось незбагненного гніву – спочатку tea party, потім MAGA. На певному етапі в мене навіть з'явилося відчуття, що Америка, яку я знав, кудись зникла, а до влади у Штатах прийшов той озлоблений на весь світ водій.

Учора вперше відчув, що "ера гніву", можливо, закінчується, а Америка, яку знаю, починає повертатися. У 2021 році в мене була колонка на CNN, у якій я писав про рейганівське "сяюче місто на горі", яке сховалося під хмарою, але воно все ще є. Хтозна, може, хмара вже відповзає.