Дуже росіянам хочеться продовжити історію за рахунок України. Дулю з маком! 

Коли першим президентом України став Леонід Кравчук, усі національно-демократичні люди казали, що справа наша – швах, бо це комуняка й запроданець.

Однак комуняка Кравчук таки зумів стати главою незалежної Української держави, хоч і не знав точно, як це робиться. Не було практики. І саме Кравчук на зустрічі з Єльциним і Шушкевичем категорично наполіг на тому, щоб не залишати СРСР у будь-якій формі.

Кравчука змінив представник червоного директорату, керівник Южмашу, руськоязичний Леонід Кучма, на якого Росія покладала великі надії. Однак дуже швидко піймала облизня, бо з'ясувалося, що "Україна – не Росія".

Петро Олексійович із депутата фракції СДПУ(О), бариги й засновника Партії регіонального відродження, за кілька років перетворився на справжнього Мазепу. Армія. Мова. Віра. Томос!

Володимир Зеленський почав із того, що хотів перестать стрілять, а потім перепоховав Андрія Мельника в рідній землі.

І тільки "найбільш проукраїнський президент" Віктор Ющенко трохи тойво – лохонувся. Він щиро й наївно вірив, що йому вдасться зробити з Януковича українця. Але Янукович на українця так і не вивчився. Бо – дебіл! Тому Янукович з України ледве втік... Україна відригнула Януковича...

А ті придурки все ніяк не ймуть віри, що ми не "адін народ". Ніколи не були, й не будемо! Чия правда, чия кривда і чиї ми діти – нам добре відомо навіки!

Дуже їм хочеться України. Хочеться подовжити свою історію в глибину віків. За наш рахунок, бо своєї не мають... І ставлять вони в Калінінграді пам'ятник "Владіміру Крестителю". А "крестітєль" той у них усе одно більше на Тамерлана подібний... Ярликами з Орди вас хрестили...

Дулю з маком, а не України!