"Два мира, два Шапиро". Росіяни тепер дивляться на молодого і спритного главкома – і заздрять 

Сум.

Сум – це те, що ми змогли поселити в російських масах. І в першу чергу через те, що ми їм зрештою довели: ми можемо те, чого не можуть вони. Навіть найватнішим ватникам. Навіть тим, хто 10 років ішов у несвідомку і вдавав, що їх не б'ють, а якщо хтось і б'є – то це не ті нещасні напівдурнуваті українці, а світовий уряд і королева Єлизавета (хай і вже покійна). Комбіновані удари по енергетиці та по Wildberries переконали їх у тому, що це таки українці. От дрон за вікном, от стовп диму, а от ти вмикаєш VPN, ідеш у Threads і можеш прямо поспілкуватися з СММниками підрозділів, які ті дрони пускали. Ще й відео подивитися, як саме тебе довбуть. З різних ракурсів.

І окремо, туди ж – вони побачили системну перевагу ситуації, в якій влада змушена дослуховуватися до суспільства. Вони ж себе століттями переконували, що це неправильно, що це дерьмократія шкідлива. А тепер вони бачать, як головкомом призначили молодого, спритного, авторитетного у військах, – і вони заздрять. Самій концепції того, що головкомом може стати той, хто війну комбатом почав, а не згідно радянського анекдоту "генералом, Вовка, фіг ти станеш, у генералів свої онуки є".

А ще у нас на дронах Мадяр, який на них жах наводить. А у них на дронах людина з позивним Унітаз, який сантехнікою торгував, а зараз держзамовлення пилить.

Вони тепер хочуть, як у нас. Але вони знають, що якщо хтось з них виступить з такою ж ініціативою... Не те що "нічого не буде, а якраз буде". Боляче буде, покарають демонстративно, щоб знав, як хитати систему. І от порівнюють вони ці дві системи, ці "два мира, два Шапиро" – і виникає він. Сум.

Я вважаю, це ідеологічна перемога.

Джерело: Victor Tregubov / Facebook