Гарна новина для Китаю і погана – для Заходу загалом 

Іран виграв свою тактичну битву – дотягнув ситуацію з "немиром" до американських виборів, за можливістю ескалював в Ормузькій протоці й посилив натиск хуситів на Саудівську Аравію. І тепер уникнув головного – ризику повномасштабної сухопутної операції США (імовірність якої була, визнаємо, майже нульовою).

Із лютого 2027 року у Трампа не "буде карт" для початку нового раунду війни проти Ірану (хіба що чергові "точкові" удари). З огляду на електоральну ситуацію в Ізраїлі, і ця країна виходить з іранської війни. Загалом, спрацювала традиційна іранська геополітика: "терпіти республіканців" і робити "ривки мілітаризації" в період правління демократів.

Загалом, перемога демократів у США – це "свято, яке завжди з тобою", для країн Глобального Півдня. У найновіші часи найсприятливіший тренд розвитку для того самого Китаю припадав на каденції Клінтона, Обами і Байдена. 12 років, які сформували сучасний Китай у 90-ті, після глобальної кризи 2008 року й пандемії 2020-го. Без цих трьох треків нинішній Китай мав би зовсім інші параметричні дані.

Звісно, демократи критикуватимуть Китай за порушення прав людини, уйгурів, Тибет, і новий аналог Ненсі Пелосі навіть здійснить "героїчне" приземлення на Тайвань. Але цим усе й обмежиться. А для Китаю, як і для братика-кролика, головне – щоб його не кидали "у терновий кущ": не вводили мит на його товари й не руйнували поки ще крихкої синоцентричної імперської ойкумени. Демократи, на відміну від республіканців, цього робити не будуть. За правління демократів Китай упевнено виходить на оперативний геополітичний простір.

Тому сьогодні на вулицях Глобального Півдня свято – демократи повертаються. Отже, можна буде знову експортувати на американський ринок праці свою робочу силу й на американський споживчий ринок – свої товари. Тобто й далі заробляти на Америці, яка дедалі більше слабшає. Це республіканці з капосності намагалися захищати американський ринок праці від мігрантів і споживчий ринок – від імпорту.

"Тепер буде все, як за часів бабусі" (Гілларі Клінтон). Або "як за часів дідуся" (Байден). Гарна новина для Китаю і погана для Західного кластера загалом.