Коли війна торкнулася домівок "звичайних російських людей", заголосили, що вони – пішаки! Чого кричати? 

Усе просто. Усе дуже просто. До жаху. Тому ускладнення настільки безглузде.

1. У Росії – унікальна природа. Фантастична. Від субтропіків до Арктики. Невимовна краса. Море, ліси, річки, гори. Рай на будь-який смак.

Єдина проблема – ця благословенна земля населена "звичайними людьми".

2. Звичайні російські люди підірвали дамбу Каховського водосховища, убили систему зрошення, зруйнували цілий регіон.

Звичайні російські люди навмисно атакували дамбу Київського водосховища. Підкреслюю – навмисно. Вони хотіли спричинити певні наслідки: затопити місто з 3 млн населення (1,5 млн на низькому лівому березі).

Цей потоп, знищивши попутно Бортницьку станцію аерації, убив би Дніпро й середовище існування для 10–12 млн людей щонайменше. Не враховуючи потенційних жертв і всіх інших наслідків.

Звичайні російські люди нещодавно навмисно кидали КАБ на дамбу Печенізького водосховища, щоб затопити половину Харківської області, створити проблеми 1 млн жителів у самому Харкові й сильно нашкодити кільком містам і десяткам сіл навмисно.

Навмисно. Вони хотіли цього, просто не вийшло. Вони повторять, не сумнівайтеся.

Подивіться на картинку (липень 2023 року, стало гірше).

Звичайні російські люди знищили природу й землю, яка могла б прогодувати 10 млн людей. Знищили на кілька поколінь або назавжди приблизно 20 тис. км² (це площа Словенії або половина Нідерландів), спаскудивши ще стільки ж.

Ці самі звичайні люди застосовували хімічну зброю, рознесли в щебінь і отруїли "звільнену" частину Донбасу, зруйнували екосистему, знищивши водний баланс і де-факто прирікши цей регіон.

Що вони зробили з тваринним світом – неможливо описати.

Хтось може засумніватися, а чи звичайні це російські люди? Може, незвичайні? Ні, найзвичайнісінькі.

3. Коли побічні ефекти війни торкнулися їхньої домівки, вони раптово жалісно заголосили, що вони звичайні люди! Пішаки!

То чого кричати? Ми це й так знаємо. Звичайні.

Дехто стверджує, що такий вплив на Росію, як у Туапсе, мобілізує звичайних людей. І це правда. Усе залежить від того, мобілізує за війну чи проти війни?

Якщо за війну – отже, звичайні російські люди повністю заслужили все, що їм уже дісталося і ще дістанеться у вигляді наслідків.

Якщо проти війни – ось тут треба розбиратися.

4. Звичайні російські люди і справді хороші росіяни стверджують, що противників війни – більше. А прибічників – менше. І це ж чудово!

Це означає, що ті, кого більше, можуть створити зону відчуження навколо тих, кого менше. Так працюють соціальні механізми.

Звичайній російській людині, яка проти війни, необов'язково битися головою об стіну Кремля, намагаючись налякати Путіна.

Досить, щоб сусід звичайної антивоєнної людини боявся прикріпити на свою машину знак Z. Через утому міняти скло й перевзувати порізану гуму.

Щоб відморожені тітки у школах, які отруюють дітей ненавистю, могли спілкуватися тільки з подібними до себе. А таких об'єктивно менше.

Є безліч способів зупинити машину війни, коли в цьому бере участь багато звичайних людей. Механізми залякування і примусу перестають працювати. І тоді досить однієї добротної кризи, щоб цитадель зла посипалася.

Але це якщо більшість звичайних російських людей дійсно проти війни. Якщо ж вони за або їм і так нормально – ну, тоді нема чого скаржитися на свою звичайність.

Коли в російських соцмережах усе буде забито новинами про побиті машини із Z, коли "герої СВО" уникатимуть публічності й ховатимуться в норах – ось тоді буде привід про щось по-справжньому говорити зі звичайними людьми в масі.

Поки – тільки індивідуально з тими, хто справами довів неприйняття війни.

І ми віримо Росспоживнагляду Краснодарського краю, який стверджує, що в Туапсе немає жодних приводів для занепокоєння. Це ж заявили якісь звичайні російські люди, а не якісь небожителі чи московські інтервенти. Он і прокурори дерева посадили.

Тож визначтеся.