РФ вирішила, що краще атакувати тил. Ви дійсно хочете капітулювати? 

Найбільша війна в Європі із часів Другої світової, де загинули десятки мільйонів людей. Інші сотні мільйонів по всьому світу зіткнулися з раціонуванням. Плакати у США, про те, що якщо їдеш один в автівці, то їдеш із Гітлером, – це масова культура, яку хтось іще пам'ятає. Що, ви не пам'ятаєте?

У той же час у США продаж пального був раціонований, із цього й плакати. Нові шини – за талонами. Цукор із 1942 року – за талонами. Кава раціонована із 1942-го. М'ясо – за системою балів. Масло й консерви – за балами. Да чого уж там. Купити взуття у США у 40-х – це прям завдання, якщо б ви бажали певну модель. Шкіра і гума потрібні фронту. Для купівлі взуття потрібен був талон ака стамп. Три пари на рік на початку. Потім і цього не вистачило, і скоротили до двох. Притому, що були винятки.

Ви можете купити обувку без проблем. І бенз не раціонований.

І це наддержава, жодний квадратний кілометр якої не був окупований. Ця сама держава відправила десятки тисяч етнічних японців у концтабори. При цьому залишилася демократією.

Нормування на взуття у США відмінили 30 травня 1945-го. Останній концтабір для етнічних японців закрився у США у 1946-му. Усі ці люди були громадянами США. Остаточне рішення про компенсацію за утримання у вигляді Civil Liberties Act Конгрес проголосував лише через 40 років.

Хтось поклав своє життя і долю на те, щоб інші громадяни України не мали проблем, хоча б у деяких містах, на роки. Вкладу цих людей виявилося недостатньо. І ми не змогли всіх захистити так, аби всім було зручно.

Або ми, навпаки, робили свою роботу так, аби росіяни вирішили, що краще атакувати не фронтлайн, а тил. Ви дійсно хочете бачити винагородою за цю пожертву заяви про те, що треба капітулювати тільки тому, що тил почав жити, як і фронт?