Росія виконає мирну угоду тільки за однієї умови 

Щоразу, коли хтось каже, що "треба домовлятися з Росією про мир", він подає це як сміливу альтернативну думку. Мовляв, усі бояться сказати, а я скажу. Добре. Тоді згадаймо, як ми вже домовлялися.

1994-й. Будапештський меморандум, за яким Росія виступає гарантом нашої безпеки й територіальної цілісності.

1997-й. Договір про дружбу, співробітництво й партнерство, за яким Росія визнає непорушність українських кордонів.

2014-й. Мінськ-1. Угода про припинення вогню, але в січні наступного року росіяни захоплюють Донецький аеропорт.

2015-й. Мінськ-2. Режим тиші з 15 лютого, але росіяни продовжують штурмувати Дебальцеве, і 18 лютого наші війська звідти виходять.

2022-й. Росія визнає "ДНР" і "ЛНР", тим самим ще раз порушуючи Мінськ.

Тому питання до прихильників "альтернативної точки зору" може бути тільки одне: чому п'ятий підпис Росії під якимось документом спрацює? Відповіді "треба ж колись домовлятися" й "усі війни закінчуються за столом" не підходять через розмитість формулювань. Потрібна конкретна причина, чому РФ виконає те, що вже порушила чотири рази за 32 роки.

Говорити про мир ніхто не забороняє. Але незгода з більшістю сама по собі не є ознакою розуму. Поки немає обґрунтованої відповіді на найочевидніше питання, така позиція виглядає у кращому разі інтелектуальною неспроможністю, а в гіршому – роботою на Росію. А чесна відповідь існує: Росія виконає мирну угоду тільки тоді, коли не матиме сил її порушити.