Велика промисловість, телекомунікації, оборонні компанії й держави поступово складаються в один спільний механізм 

Невеликий привіт усім, хто чекає завершення війни, перемир'я або просто кращих часів, коли можна буде нарешті видихнути й повернутися до нормального життя – є стійке відчуття, що світ навколо нас не видихає, а навпаки, перебудовується під зовсім іншу реальність.

Два найбільші німецькі автоконцерни, в історії яких уже була важка воєнна глава, знову почали дивитися в бік оборонного виробництва.

Генеральний директор Mercedes-Benz Ола Калленіус заявив, що світ став менш передбачуваним, Європі потрібно посилювати оборонний потенціал, а компанія готова відіграти у цьому процесі свою роль, якщо така робота матиме економічний сенс.

Майже одночасно Financial Times повідомила, що Volkswagen вів переговори з ізраїльською оборонною компанією Rafael Advanced Defense Systems щодо можливого перезапуску одного зі своїх заводів. Ідеться про виробництво компонентів для ізраїльської системи протиракетної оборони "Залізний купол", а згодом Reuters повідомило, що Rafael підписала лист про наміри щодо придбання цього заводу.

Історична іронія тут неприємна, але надто очевидна, щоб удавати, ніби її немає. Під час Другої світової війни Daimler-Benz випускав авіаційні двигуни, а Volkswagen виробляв військові автомобілі, ремонтував літаки й був вбудований у воєнну економіку Третього рейху.

Ще раніше Rheinmetall і Deutsche Telekom оголосили, що планують спільно розробляти систему захисту від безпілотників і актів саботажу для міст і критичної інфраструктури в Німеччині.

Усе це вже не схоже на окремі сигнали ринку чи чергові політичні заяви, тому що велика промисловість, телекомунікації, оборонні компанії й держави поступово складаються в один спільний механізм, роблячи вигляд, що готуються до тривалої нестабільності. А насправді – до тривалої війни.

Маховик світової економіки вже надто розігрітий: надто багато грошей, заводів, технологій і політичних рішень починають працювати в бік оборони й безпеки, тому чекати, що все якось само собою закінчиться і нас знову впустять у попередній світ, стає дедалі наївнішою стратегією.