Віра Буданова в перемогу ґрунтується на інформованості, без рожевих окулярів
Подивився інтерв'ю Кирила Буданова, записане ще на початку 2025 року для книги "Командири Перемоги". Минуло півтора року, а деякі речі звучать так, наче сказані сьогодні. Особливо це стосується переговорів із Росією.
Буданов дуже чітко розділяє перемир'я і мир. Домовитися про припинення вогню цілком реально. Значно складніше досягти справедливого миру. Бо домовлятися доводиться з ворогом, який не відмовився від своєї мети знищити тебе. Тому будуть і "батіг", і "пряник", і різні пропозиції домовитися. А будь-яку паузу Росія спробує використати, щоб відновитися й накопичити сили.
Це варто пам'ятати сьогодні, коли ми знову багато говоримо про переговори, перемир'я та завершення війни.
Перемир'я саме по собі ще не означає справжнього миру. Про можливості Росії Буданов говорить, не завалюючись у крайнощі. Так, у неї величезний мобілізаційний ресурс. Вона готова спалювати економіку заради продовження війни. Але "Київ за три дні" давно перетворився на роки важкої війни. Просування дається Росії дуже дорого й зовсім не тими темпами, на які розраховував російський фюрер.
Ворога ніколи не можна недооцінювати. Але й робити його всемогутнім теж не треба. Хороший приклад дають перші масштабні перенесення бойових дій на територію Росії. Зараз це навіть трохи дивно згадувати, але тоді нас переконували, що переносити бойові дії на російську територію не можна. Нам розповідали, що Путін натисне ядерну кнопку і світу настане кінець. Українські сили все одно пішли. Ядерного удару після цього не сталося. Обіцяний пропагандистами армагеддон також не почався.
Значення таких операцій було набагато більшим за їхній суто військовий результат. Вони зламали важливий психологічний бар'єр і показали, що значна частина російських червоних ліній існує доти, доки ми самі боїмося їх переступити. Сьогодні Україна вже дістає ворога за тисячі кілометрів. І те, що зараз здається майже звичним, тоді потребувало рішення не боятися російських погроз.
Дуже болісно відгукнулися слова про втому, бо зараз вони актуальні як ніколи. Буданов погоджується, що від війни втомилися всі. І це абсолютно нормально після стількох років смертей, тривог, втрат, невизначеності й постійної напруги. Цю втому неможливо перемогти гаслами чи черговою порцією правильних слів. Людям потрібні результати, потрібні перемоги на фронті, у дипломатії й у політиці. Саме вони дають енергію й повертають віру, що всі ці зусилля мають сенс і ми рухаємося вперед, а не просто нескінченно тримаємо удар.
Так, нам дуже потрібна віра в те, що завтра таки настане й у ньому не буде Росії з її прагненням знищити українців та Україну. Віра Буданова в перемогу ґрунтується на інформованості. Вона ґрунтується на розумінні реального стану речей, можливостей ворога і власних ресурсів. Саме із цього, на його думку, і має починатися будь-яка стратегія. Без рожевих окулярів щодо самих себе. Але й без перебільшення сили ворога і страху перед ним.
Думаю, на новій посаді обсяг інформації, якою володіє Буданов, став тільки більшим. Але навіть його інтерв'ю півторарічної давнини сьогодні моментами звучить актуальніше, ніж тоді.
Джерело: Viktor Taran / Facebook
