Візит голови ЦРУ найменше схожий на реанімацію мирного процесу
Візит директора ЦРУ до Росії міг бути пов'язаний зі спробами США відновити мирні переговори щодо України. Спробуємо проаналізувати, чи дійсно це так.
Очевидно, що особистий візит особи такого рівня – подія надзвичайна. Як правило, це одна з останніх спроб зупинити ескалацію або чітко окреслити червоні лінії американських інтересів. Варто згадати минулий візит глави ЦРУ до Москви восени 2021 року, коли у Вашингтоні вже знали про підготовку Росії до повномасштабної війни й намагалися в останній момент її відвернути.
Навіть під час війни, коли класична дипломатія через посольства й МЗС не працює, розвідки продовжують спілкування. Наприклад, саме завдяки цьому відбуваються обміни полоненими. А коли на початку цього року Росія й Україна перейшли до публічної частини переговорів, зустрічі в Абу-Дабі проходили саме на рівні представників розвідувальних органів.
Інформація між спецслужбами США та РФ передається регулярно. Нормальний хід речей не потребує особистого залучення найвищого керівництва. Але якщо директор ЦРУ особисто летить до країни, яка розв'язала найбільшу війну в повоєнній Європі, йдеться про щось екстраординарне.
Варіантів може бути безліч. Очевидно, більшість із них буде пов'язана з намаганням США не допустити ескалації війни з боку Росії. Самі способи ескалації відомі: від масштабної мобілізації в Росії до обмеженого вторгнення у країни ЄС. Два тижні тому американські ЗМІ з посиланням на військову розвідку США писали, що Росія може розпочати воєнні операції на східному фланзі НАТО вже цієї осені. Тож повідомлення про те, що США виконуватимуть свої зобов'язання як член НАТО, варте того, щоб його особисто передав директор ЦРУ.
Російська атака на країну НАТО можлива лише за 100-відсоткової впевненості Кремля, що США не втрутяться. Навіть 1% імовірності прямого зіткнення зі США є ризиком, на який Путін не піде без належної підготовки. Війна проти США загрожує катастрофою особисто для нього і втратою влади, а це ледь не єдиний критерій, до якого Путін ставиться серйозно.
Іншим варіантом може бути ескалація на Чорному морі. Упродовж літа Росія й Україна активно знищують інфраструктуру для експорту зерна. Це може призвести до світової зернової кризи, адже світовий ринок може втратити близько 30% загальносвітового обсягу поставок. Наслідки вийдуть далеко за межі Європи, оскільки обидві країни є основними постачальниками до країн Північної Африки і Близького Сходу. На тлі аномальної спеки в Європі й нафтової кризи через війну в Перській затоці удари по зерновому експорту неминуче спровокують глобальну продовольчу кризу, хвилю конфліктів у країнах, яких ця криза зачепить, і нову хвилю міграції до ЄС і США. Якщо дипломатія зараз не здатна зупинити війну загалом, то вплинути на її окремі аспекти цілком реально. І оскільки чимало країн зацікавлені у відновленні зернового експорту, це питання також могло стати причиною візиту.
Звісно, ніхто насправді не знає справжньої мети цієї поїздки. Вона могла стосуватися й банальніших речей – викупу ув'язнених у Росії американців або якихось технічних питань. Але що можна стверджувати напевно: цей візит найменше схожий на спробу реанімувати мирний процес із завершення війни в Україні. Путін досі налаштований воювати, і ця війна триватиме доти, доки його не позбавлять фізичної спроможності її продовжувати.
Джерело: Микола Княжицький / Facebook
