"Ви нам винні, бо ми вас від Росії захищаємо" – це розвод лохів
Ми вийшли на фінішну пряму, попри те, що вона довга і з перешкодами. Україна офіційно вступила в етап перемовин про вступ до ЄС. Що це означає?
Учора на міжурядовій конференції в Люксембурзі всі 27 держав – членів Євросоюзу одностайно підтримали відкриття першого переговорного кластера – Fundamentals, тобто Основи. Зараз розповім, що це таке.
Тепер перед нами довга, складна, але пряма дорога, що складається з трьох частин.
1. Необхідні реформи. За моїми оцінками, при максимальному темпі можна впоратися за три роки, але можна розтягнути й на 30. На цьому етапі все залежить виключно від нас.
2. Узгодження договору про вступ. Не більше року.
3. Ратифікація договору країнами – членами ЄС. Один рік, максимально два, залежно від обставин.
Переговорний процес щодо вступу в ЄС охоплює 35 розділів, розбитих на шість кластерів (трохи спрощую).
Перший кластер Fundamentals включає в себе наступні засадничі розділи:
1. Верховенство права: судова система, правосуддя, свобода та безпека (боротьба з корупцією, організованою злочинністю, тероризмом, управління кордонами).
2. Фундаментальні права людини: захист прав меншин, свобода слова, медіа, гендерна рівність, заборона дискримінації.
3. Реформа державного управління: професійна, деполітизована та ефективна державна служба.
4. Економічні критерії: ринкова економіка та конкурентоспроможність.
5. Демократичні інституції: чесні вибори, ефективний парламент, громадянське суспільство.
6. Сюди ж додані фінансовий контроль і статистика. Звертаю увагу: незалежні антикорупційні інституції сюди ж входять, якщо раптом хтось забув чи сподівався оминути. А також прозорі публічні закупівлі.
Кластер Fundamentals є найскладнішим і найважливішим. Він першим відкривається, останнім закривається, тому що:
- всякі різні кластери (наприклад, енергетика, чи агро, чи фінанси) не можуть бути завершені, поки у Fundamentals нема реального прогресу (ну це ж зрозуміло);
- це визначає темп усього процесу: якщо реформи Fundamentals зупинилися, переговори заморожуються;
- це дуже прагматично: без чесних судів, наприклад, усе решта просто неможливе, бо втрачає сенс.
Підкреслю: без реальних реформ нас у ЄС ніхто не візьме. Усі розмови про послаблення вимог, "особливий шлях", "спочатку членство, потім реформи", "а давайте точну дату", "ви нам і так винні, бо ми вас від Росії захищаємо" і так далі – це "розвод лохів", вибачте за грубість. Підкреслю ще різкіше: верховенство права, права людини, ефективна державна служба, чесні вибори й вільна економіка потрібні не Брюсселю. Вони нам самим потрібні. Надто велика ціна платиться за те, щоб бути країною, у якій хочеться жити. Багато вже зроблено у 2014–2026 роках.
Ми тут не випадково опинилися. Ми це кров'ю вихаркали. Ще дуже багато треба зробити.
Темп на сьогоднішній день недостатній (це я дуже ретельно обирав епітет пом'якше, можете слово "недостатній" замінити на значно жорсткіше). Водночас ми довели, що коли хочемо, то можемо рухатися швидко й ефективно. Найближчим часом відкриватимуться й інші кластери. Реформ дуже багато. Ми не виконали чимало попередніх домашніх завдань. Там усе дуже детально й ретельно, до дрібниць розписано. Прослизнути не вдасться. Також не вдасться протягнути антидемократичне й корупційне лайно під виглядом європейських реформ (останнім часом є такий тренд). Бо там усе дуже ретельно розписано, повторюся.
Але ми перша країна в історії, з якою розпочали переговори, попри війну. Це історичний день, хлопці й дівчата. Росіяни будуть чинити шалений опір, не сумнівайтеся. Уже завтра російська агентура, підтримана ботами й ідіотами, почне скиглити, що реформ забагато й вони позбавляють нас права самостійно вирішувати свою долю. Ага, позбавляють феодалів права самостійно вирішувати спосіб скубання гусей.
Росія буде підтримувати будь-які євроскептичні настрої в Україні. Тому що їхня мрія – Україна в сірій зоні, яку потім, через десяток років, можна буде врешті прибрати до рук. Імперія не зупиниться, поки існує. Нам будуть говорити про втрату суверенітету. Нагадаю, те, на що перетворилася нинішня Росія, спочатку називалося "суверенна демократія": мовляв, ніхто не має права нав'язувати нам чесні суди й урядування. Ми – Росія, у нас свої особливості.
Уже під цим постом ви побачите антиєвропейські коментарі. А також коментарі, що все одно нічого не вдасться, бо ми не такі, влада не така, усе не так, ми не зможемо, ми не впораємося, та й цей Євросоюз нам нафіг не потрібен.
Не вірте. Ми впораємося. Нам усе вдасться. Ще раз підкреслю: наступні роки темп руху залежить виключно від нас. Жодні політичні зміни в жодній країні ЄС не зможуть зупинити процес.
Джерело: Валерій Пекар / Facebook
