Я завжди намагався уникнути цієї неприємної теми, але це шок 

От уже понад два десятиліття – відтоді, як я покинув шахи, щоб виступити проти диктатури Путіна, яка набирає обертів, – мене запитують: "Чи не непокоїтеся ви за свою безпеку?" Після того як 27 лютого 2015 року біля стін Кремля холоднокровно вбили мого друга й соратника по опозиції Бориса Нємцова, таких запитань стало ще більше.

Я завжди намагався уникнути цієї неприємної теми, відбиваючись стандартними фразами під час презентацій моєї книги "Зима близько" (Winter Is Coming): "Хіба занепокоєння допоможе?", "Я не літаю "Аерофлотом" і не п'ю чаю з незнайомцями", "Я давно вирішив діяти так, як вважаю за правильне".

У Кремля давня "любов" до усунення своїх критиків і ворогів за кордоном. Цьогоріч Москва активізувала таємні операції й диверсійну діяльність по всій Європі. Тому сьогоднішні новини про те, що я та мій давній соратник, співзасновник Форуму вільної Росії Іван Тютрін, фігуруємо у списку цілей для вбивства, не стали для мене несподіванкою – але все-таки це шок.

Ні мені, ні Іванові прямо не сказали, що саме ми – ті самі люди, чиї імена приховані в матеріалах обвинувачення проти виконавців замаху. Однак спецслужби Литви і США повідомили нам, що наші життя в небезпеці й нам варто вжити запобіжних заходів; я так і зробив і робитиму й надалі. Але я не зупинюся й не буду ховатися – навіть якби це було можливо.

Ні я, ні моя сім'я не будемо в безпеці, доки при владі в Росії перебуває Путін, – і це стосується мільйонів людей. Тому я й далі робитиму все можливе, щоб згуртувати вільний світ для боротьби з кривавою диктатурою Путіна, зокрема домагаючись збільшення військової й економічної підтримки України та просуваючи жорсткі заходи щодо Росії.

Джерело: Гарри Каспаров / Facebook