Зеленський був недостатньо вдячний? Політичні збоченці 

Там Байден у своїх нових мемуарах скаржиться, що Зеленський був недостатньо вдячний.

Вдячний за що? За те, що, знаючи про неминучість повномасштабного вторгнення, до початку війни фактично не надали жодної важкої зброї?

Вдячний за що? За те, що сам Байден уже списав Україну і за дві доби до вторгнення фактично радив Кулебі рятувати свою сім'ю, замість того, щоб думати про мільйони громадян України?

Вдячний за що? За те, що коли Україна почала громити ЗС РФ і викинула їх з-під Києва, з Херсона та з-під Харкова, американці продовжували дозувати постачання далекобійного озброєння та скручували руки обмеженнями на удари по російській території?

Вдячний за що? За 31 Abrams, навколо яких було стільки метушні, немов це 31 космічний стратокрейсер в інший вимір відправити?

Вдячний за що? За те, що цокнули і почали тиснути на Київ, вимагаючи припинити удари по російських НПЗ, коли в України почало виходити?

Так, США підкинули "хімарів" і ще купу придатних ніштяків, але не вдаватимемо, що все це було виключно заради самої України.

Вашингтон побачив, що українці здатні запекло битися, а отже, можна підтримати Україну і її руками послабити РФ.

Що й було зроблено, причому порівняно дешевою ціною – кількома десятками мільярдів доларів, без потреби самим воювати з РФ.

Так, план спрацював чітко, але до чого тут вдячність від Києва? Дякувати за те, що твоїми руками вирішували, зокрема, й чужі завдання?

Це дуже збочена логіка.

І так, американці ще ті політичні збоченці, але у всього є межа.

Байден реально думає, що в Києві зовсім інфантильні ідіоти сидять? Що Зеленський і його оточення не розуміли, що США вирішували в цій війні власні стратегічні завдання?

Розуміли, звичайно, тому й дякували відповідно – публічно й не раз Зеленський дякував США.

Як за часів Байдена, так і згодом за часів Трампа.

Очікувати чогось понад це – наївно, нерозумно і досить хамувато.

Байден міг би виявити у своїх мемуарах трохи більше поблажливості як представник сильної сторони, а не цієї дріб’язковості – дріб’язкових людей ніде й ніколи не любили.

Це, до речі, і про Трампа – жлоблива зарозумілість, одна з тих легасі, які він після себе залишить.

Такер Карлсон, якось говорячи про президента США, тоді це був Байден, сказав, що він – убивця.

Що є правдою: будь-який президент сильної країни, яка проводить активну й агресивну зовнішню політику, – убивця.

Це технічний опис, це не маркер, тут немає позитивних чи негативних конотацій.

І от, здавалося б, ви можете залишити після себе легасі крутих хлопців-убивць, які розвалили голови своїм світовим суперникам.

Але ні, і Байден, і Трамп опускаються до дріб’язковості, рахуючи кожну копійку (витрачену в їхніх же інтересах!) або кількість вимовлених слів "дякую".

Поведінка, якої аж ніяк не очікують від лідерів передової цивілізації нашого світу.

П...здець.

Джерело: Ігаль Левін / Facebook