ФСБ не оминає "хороших" росіян. Потім на його концертах українці брататимуться з росіянами, і світ щиро не розумітиме
Про російських співаків в Україні…
До великої війни мені не раз доводилося працювати із жертвами злочинів і з родинами, у яких злочинці вбили близьку людину. Іноді вбивці висловлювали бажання вибачитися і примиритися. Причини були різні – і щирі, і корисливі. Ті випадки, які я бачила, розвивалися майже за одним сценарієм. Родина вбитої чи вбитого вислуховувала вбивцю, його слова каяття і вибачення. А потім починався потік гніву, сліз, болю, суму – усього, що відчуває людина після втрати близького. І вони мають на це право. Мають право ненавидіти вбивцю. Мають право не пробачати.
Я згадую ці моменти щоразу, коли "добрі" росіяни приїжджають в Україну, і тут починається дискусія: чи всі росіяни однаково погані? Я не буду стверджувати, що знаю істину. Але всі українці, які їх ненавидять, мають на це право. І всі, хто ототожнює громадян Росії із цією війною, теж мають на це право.
Я знаю, що є громадяни Росії, яким соромно й боляче за дії своєї держави. Їх мало, але вони є. Але я так само знаю, що ФСБ працює системно і не оминає своїх – ні "хороших", ні "поганих". І під час війни питання навіть не лише в наших почуттях. Питання в елементарній безпеці. Якщо громадянин Росії збирає гроші на наші шпиталі чи допомагає Україні в інший спосіб, це не означає, що його не може використати ФСБ.
Один із найбанальніших способів швидко викликати позитивне ставлення – щось дати людині, зробити для неї щось хороше або сказати кілька речень її мовою. Це створює довіру. А довіра відкриває двері. А потім на його концертах за кордоном українці брататимуться з росіянами в той самий час, коли Росія завдаватиме ракетних ударів по Україні. І світ щиро не розумітиме: якщо українці й росіяни разом співають, обіймаються і демонструють примирення – то що насправді відбувається між нашими країнами?
І для цього навіть не обов'язково, щоб хтось навмисно організовував таку картинку. Вона може скластися сама. Бо правильно закладений початок запускає потрібний ланцюг подій.
Співак може бути абсолютно щирим. Він може справді не бути нашим ворогом. Але ворог може використати його. Через нашу емпатію. Через наше бажання повірити в "хорошого росіянина". Через наше природне прагнення побачити хоча б чиєсь каяття.
Джерело: Ганна Маляр / Facebook