Призначення Хмари в Міноборони – це радше погано
Суб'єктивні думки по кадрових змінах. Усвідомлюю, що вони не завжди лягають у мейнстрим, але як є.
1) Перепризначення Андрія Сибіги в МЗС – це добре. Реально засмучували чутки останніх тижнів про те, що ніби це не вирішене. Причин зміни не було, ефективність ок, то нащо? Так, ніхто не вічний на посаді. Але часті ротації не йдуть на користь. Тому тут – реально маємо мінус проблему.
2) Призначення Євгена Хмари в МО – це радше погано. Всі сходяться на тому, що він був супер ок у СБУ, але це не означає перенесення ефективності в МО. Міністр оборони сьогодні – це менеджер-закупівельник, політик і міжнародник (бо фінансування є і буде з-за кордону). А Хмара англійською не володіє зовсім. От узагалі. Досвіду політика також немає, щоб це було критерієм. Закупівельник – ну ок, подивимося. Але наразі маємо, що із СБУ ефективну людину зняли, щоб призначити в МО, знаючи, що там він буде у кращому разі частково ефективним. Такоє. Ну і плюс – абсолютно не тішить внутрішньополітична тусня, яку це ініціює. За всієї (часом справедливої, часом ні) критики на адресу Федорова після його звернення – воно дійсно має політичну вагу. І це не ті процеси, які зараз видаються пріоритетними. А якщо ще й команда остаточно піде з МО – то це буде додатковим ударом.
3) Немає ґрунту ставити під сумнів розслідування НАБУ. Але засмучує, що через них випадають ті, хто були ефективними на міжнародному полі, – Стефанішина, Мудра. Життя не чорно-біле, як би комусь не хотілося... Добре, що процес по трибуналу ще до того вийшов на фінішну пряму і має запрацювати і без драйвлення з Києва. Але тепер з'явилася нова кадрова задача – знайти того, хто вестиме питання конфіскації роїсянського бабла. Бо напрямок супеприорітетний. Сподіваюся, знайдуть того або ту, хто це підхопить.
Джерело: Сергей Сидоренко / Facebook